Нарцис вузьколистий – вологолюбний вид, що зростає на добре зволожених луках. У межах заповідного урочища сформувались лучно-болотні комплекси, які є унікальними в Європейському масштабі. Розпорядженням Кабінету Міністрів України за № 147-р від 23 лютого 2011 р. «Долині нарцисів» погоджено надання статусу Водно-болотного угіддя міжнародного значення з послідуючим включенням до Рамсарської конвенції.
Слід наголосити на тому, що лучні екосистеми Долини нарцисів є похідними, що були трансформовані людиною в результаті багатовікового традиційного господарювання. Протягом століть тут проводили вирубування, викорчовування та випалювання деревно-чагарникової рослинності, лучну рослинність щорічно викошували і територію активно використовували для випасання худоби у весняний і осінній періоди.
Заповідний масив «Долина нарцисів», площею 256,5 га, у складі Карпатського біосферного заповідника з 1980 року. Включення цієї унікальної пам’ятки природи до складу Природно-заповідного фонду України дало надію на її збереження. Однак дані наших багаторічних спостережень за змінами у рослинності заповідного урочища свідчать, що існує ряд проблем, щодо збереження: зміна гідрологічного режиму, заростання лук деревно-чагарниковою рослинністю, припинення сінокосіння, глобальні кліматичні зміни, кислотні атмосферні опади, витоптування під час масового фотографування відвідувачів, ранньовесняне випалювання сухих залишків минулорічного травостою, зривання квітучих особин на букети, викопування цибулин, засмічення…
1. Головною сучасною проблемою Долини нарцисів є порушення гідрологічного режиму заповідного урочища. Це відбулося внаслідок інтенсивного лісового та колгоспного господарювання у другій половині минулого століття. В першу чергу – це вирубка старих широколистяних лісів по всій території водозбірного басейну річки Хустець, проведення гідромеліоративних робіт колишнім землекористувачем – колгоспом ім. Леніна. Для осушення вологих лук території сучасної Долини нарцисів і на суміжних ділянках було прокопано мережу меліоративних каналів, прокладено дренажні труби, поглиблено та спрямовано русло річки Хустець… Всі ці ціле направлені штучні заходи були спрямовані на те, щоб дану територію з часом зробити придатною для сільськогосподарського використання.
На зміну гідрологічного режиму також значний вплив має активне водокористування населення, яке проживає на прилеглій до заповідного урочища території. Зокрема – це влаштування приватних ставків, свердловин, водовідвідних загат, каптажів тощо. Також погодні умови в окремі посушливі роки негативно впливають на гідрологічний режим.
2. Наступною проблемою Долини нарцисів є припинення сінокосіння, масове заростання масиву вербами та іншими деревними і чагарниковими видами. За даними дослідників – В.І. Комендаря, В.В. Крічфалушія та І.В. Вайнагія територія Долини нарцисів у минулому була вкрита розрідженими перезволоженими дубовими лісами, серед яких куртинно були поширені зарості нарцису вузьколистого. За декілька століть діяльності людини старі дубові ліси були вирубані, а на їх місці створено сінокісні луки і пасовища для ведення традиційного господарювання. Протягом тривалого періоду деревно-чагарникову рослинність викорчовували і випалювали, а луки щорічно ретельно викошували, удобрювали, а у весняний і осінній періоди проводили випас худоби. На даний час кількість худоби у місцевого населення знижується, відповідно кількість бажаючих проводити сінокосіння зменшилася. Ділянки, на яких припинено сінокіс, минулорічний травостій створює щільний шар, що перешкоджає вільному проростанню насіння та пригнічує ріст нарцису вузьколистого. Такі ділянки з часом заростають деревами і кущами, які витісняють лучну рослинність з участю рідкісних видів, у тому числі і нарцис вузьколистий.
3. Значною проблемою є витоптування квітучих особин нарцису поблизу туристичних маршрутів під час масового фотографування відвідувачів. Слід наголосити на низькому рівні екологічної свідомості людей, які, для того щоб сфотографуватися, часто нехтують попереджувальними знаками і «лізуть» на поле, витоптуючи цілі зарості нарцису. У місцях масового відвідування можна спостерігати величезні витоптані ділянки, на яких нарцис вузьколистий більше не росте.
4. Негативний вплив мають глобальні кліматичні зміни. Зокрема це зменшення кількості опадів, підвищення температурних показників (як у повітрі так і на ґрунті), збільшення кількості кислотних атмосферних опадів, транскордонні перенесення забруднювачів повітряними течіями, забруднення водотоків побутовими відходами та ін.
5. Додатковими загрозами для Долини нарцисів є випалювання сухої минулорічної трави, яке часто використовує місцеве населення для покращення врожаю кормових трав. Таке випалювання до початку вегетації не завдає шкоду цибулинам нарцису, що розміщені глибоко у землі, але може пошкоджувати молоді проростки, які знаходяться біля поверхні ґрунту та негативно впливає на інші види флори і фауни. Досить часто вздовж дороги до заповідного урочища можна спостерігати, як діти торгують букетами нарцису. Купуючи цей букет ми опосередковано також наносимо шкоду Долині нарцисів.
Згідно Проекту організації території Карпатського біосферного заповідника Долину нарцисів віднесено до зони регульованого заповідного режиму, де дозволено проводити активні природоохоронні заходи, що направлені на збереження заповідного урочища.
Науковцями Карпатського біосферного заповідника розроблена комплексна програма щодо збереження Долини нарцисів.
Для підняття та регулювання рівня ґрунтових та поверхневих вод на водотоках встановлено серію шлюзів та перепадів-загат влаштованих з вербових гілок і оглеєного ґрунту. Встановлений у 2007 році перший гідрологічний шлюз за 10 років свого існування істотно змінив гідрологічний стан у зоні своєї дії. Зокрема було піднято рівень ґрунтових вод на 60-80 см від попереднього стану, і як наслідок, у рази збільшилася популяція вологолюбних видів рослин, у тому числі і нарцису вузьколистого.
Заплановано спорудити серію перепадів в межах русла річки Хустець з метою підняття в ній рівня води та уповільнення течії. Це дозволить забезпечити вологою та зберегти лучно-болотні комплекси і створити оптимальні умови, які необхідні для збереження видового складу рослинності і зокрема популяції нарцису вузьколистого.
Важливим регулятивним заходом є організація заповідником щорічного викошування після обнасінення нарцису. Сінокосіння є надзвичайно важливим, оскільки дає можливість насінню нарцису прорости, є важливим фактором для росту інших рідкісних лучних видів флори. Однак, кількість бажаючих проводити сінокіс на території Долини нарцисів зменшується, що пов’язано з зменшення чисельності худоби у місцевого населення. Припинення сінокосіння на деяких ділянках призводить до негативних змін у складі рослинного покриву, зокрема – заростання лук деревно-чагарниковою рослинністю. Серед заходів, які направлені на постійну підтримку лучних екосистем, проводиться періодичне розчищення від деревно-чагарникової рослинності, залишаючи їх тільки вздовж берегів річки Хустець і інших водотоків. Тому, на територіях, де припинено викошування місцевим населенням, заповідник вимушений власними силами проводити відповідні заходи. Для цього необхідно закупити відповідну техніку: легкі пристрої для сінокосіння, кущорізи, бензопили, ручні коси, сокири, тощо. Паралельно заповідник веде пошук волонтерів та зацікавлених фермерів для допомоги у проведенні вищенаведених заходів.
Розглядається можливість організації науково-нормативного випасання худоби. Серед пропозицій є випасання на території заповідного урочища карпатського буйвола. Кущі верби є ласощами для буйволів, отже випасання цих тварин може частково вирішити одну з проблем заповідного урочища – заростання лук вербою. Пропозиція потребує додаткового вивчення, через те, що існують деякі негативні сторони даного питання, зокрема випасання може спричинити надмірне витоптування.
У період цвітіння цей об’єкт відвідують щорічно десятки тисяч відвідувачів, що звичайно не може проходити без негативних наслідків. Тому адміністрація біосферного заповідника вживає в цей час посилених заходів щодо охорони Долини нарцисів.
Як показав досвід, запровадження суворого заповідного режиму для цієї території призведе до її знищення. Тому проведення вищенаведених активних природоохоронних заходів Карпатським біосферним заповідником є надзвичайно важливим, дозволяє регулювати сукцесійні процеси і забезпечує збереження унікальних лучних екосистем Долини нарцисів.
Микола Волощук, кандидат біологічних наук, завідувач ботанічної лабораторії, голова ГО «Екоклуб «Карпатський едельвейс»,
Петро Папарига, кандидат геологічних наук, завідувач лабораторії екологічного моніторингу Карпатського біосферного заповідника
Іryna 2023-05-31 / 21:53:44
Может бить
Фенцик 2019-04-01 / 15:00:08
У заповіднику скоро не буде кому робити за таку малу зарплату. Молодьож тікає на роботу за кордон, де у 4-5 раз більше заробляє. Залишилися діди передпенсійного і пенсійного віку. Аби не заростала долина корчами, треба косити. А косити нема кому, бо не держать люди маржину!
Писар 2017-04-13 / 13:53:19
Дирекція заповідника, зокрема професор Гамор Ф.Д. стверджує, що Долині нарцисів нічого не загрожує, проблем немає?
http://zelene.net/interests/pubs/ohoronaprirody/zapovidna-sprava/dolini-narcisiv-zagibel%60-ne-zagrozhu--direktor-kbz.html
Інте Лект 2017-04-07 / 10:47:42
Було б дуже добре, якби допис про стан Долини нарцисів підписало офіційне керівництво КБЗ, а не його підлеглі !