Наразі донорство в Україні і, зокрема, в Закарпатті, не надто популярне. Існує багато міфів, найвідоміший з яких — що при здачі крові можна підхопити якусь інфекцію. Однак фахівці переконують: в закладах використовують виключно одноразові інструменти, голки і системи переливання.
Марія ФАНТИЧ, зав. відділом комплектування донорських кадрів
Кров потрібна усіх груп. Сьогодні мені дуже приємно, що на кінець студенти медичного факультету, хоча невеликою такою компанією, але зібралися. Я думаю, що це тільки початок. Ну розумієте, це добровільно. Це така справа. Ми пояснюємо, ми просимо, а уже там, хто погодиться, той уже приходить.
Студенти-медики свідомі того, що своєю кров’ю можуть врятувати чиєсь життя. Порадами їм допомагала організація «ДонорUA», яка надала інформацію про тих, кому наразі необхідна кров.
Олександр ГОЛУБЕНКО, організатор акції
Ми рішили організувати цю акцію для того, аби допомогти певним людям, які зараз знаходяться в онкодиспансерів хірургічному відділенні, які потребують цієї крові. Так як вони перенесли масу операцій з приводу онкозахворювань і ця кров їм дуже необхідна.
Процедура здачі крові нескладна. Спочатку потенційний донор заповнює анкету для виявлення первинної інформації про стан його здоров’я. Далі проходить медогляд і, якщо всі показники в нормі і немає жодних протипоказань – іде здавати кров.
Олександр ГОЛУБЕНКО, організатор акції, донор
Завжди є перед цим, скільки б ти не здавав. Від великих голок в мене чогось завжди боязнь. А так взагалі не страшно, взагалі не боляче. Даже в якійсь мірі приємно.
Арсен БІЛАНІН, донор
Боятись не варто, оскільки тут немає нічого страшного. Оскільки у людей є потреба в тому, щоб люди ходили сюди і здавали кров, тобто це потрібно робити.
За даними лікарів, чоловіки можуть здавати кров не більше 5 разів на рік, жінки — не більше 4-х. Після п’яти регулярних кровоздач рекомендується робити перерву не менше 3 місяців.
Ужінформ