Власні роботи тут уже експонувала низка відомих закарпатських митців, а цього місяця свої картини презентував Заслужений працівник культури України, майстер народного мистецтва Іван Гемері з Чернівців.
Пан Іван має дві вищі освіти, але жодна з них не пов’язана з мистецтвом: у 1971 році він здобув фах географа у Чернівецькому держуніверситеті, а в 1989 році – економіста у том у виші. На хліб заробляв працюючи педагогом, ливарником, управлінцем в органах місцевого самоврядування, але у душі від самого народження завжди був художником.
Народився І.Гемері у мальовничому і відомому древнім монастирем та його рукописними і друкованими книгами селі Грушеві на Закарпатті у повоєнному 1945 році. Його батько, вояк угорської армії, загинув наприкінці Другої світової війни ще до його народження, й малого Іванка виховувала мама з бабусею, а про місце загибелі батька ніхто не знав аж до 2012 року. Лишень тоді, за сприяння угорських дипломатів в Україні, І.Гемері вдалося відшукати могилу батька у с. Вижній Березів Косівського району Івано-Франківської області.
Любов до малювання жила у ньому від народження. У школі він малював домашні завдання своїм однокласникам, за що ті віддячували йому горіхами, яблуками, а деколи й куснем білого хліба… Першу картину на полотні намалював ще першокласником на зворотному боці старого агітаційного лозунга, який його мама хотіла використати як шмату для миття підлоги в сільському клубі.
Навчаючись у Хустській школі-інтернаті почав створювати перші картини олійними фарбами та ікони на склі, розвивав техніку графіки, акварелі, гуаші, інтарсії. Та всерйоз займатися живописом митець почав у 90-их роках минулого століття. Саме на цей період припадає створення ним переважної більшості його найкращих творів із загального доробку, а їх у нього – більше 250. Роботи І.Гемері є у приватних збірках в Україні, Білорусі, Угорщині, США, Австрії, Росії, Португалії, Румунії. Багато картин автор дарує на благодійні цілі. Одну з своїх робіт він презентував угорському Генконсулу пану Йожефу Бугайло.
Митець працює у стилі класичного реалізму. Найбільш улюблений жанр – пейзаж. На його картинах легко упізнаються відомі нам місця, які для художника є рідними - церква у Грушеві, річка Апшиця, долина нарцисів під Хустом, озеро Синевир, Ужгородський замок, Чернівецький університет, водограї Черемоша, Хотинський замок, краєвиди Карпат. «Картини митця – пережите ним, віднайдений у природі аналог того, що часто таїлося у душі. Від них віє невимовною свіжістю, здоровою енергією, життєдайністю. У своїх працях він нічого не вигадує, а такі образи і явища, які споріднені з розумінням людини, як частки єдиного світу, створеної Творцем і здатної на творчість», - каже про митця Заслужений працівник культури України Василь Васкан.
Свою першу персональну виставку І.Гемері презентував у 2009 році і з тих пір його роботи з успіхом експонувалися більш ніж у 40 персональних та колективних експозиціях.
Василь Ільницький, "День"
влад 2016-10-17 / 14:33:06
Дозволю собі зауважити, пане Василю, - це не класичний реалізм, а наїв.