У заході взяли участь Ужгородський міський голова Богдан Андріїв та його заступник Олександр Габор, спеціаліст проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, спрямований на громаду» (координує проект у 12 областях, у тому числі у Закарпатській) Олександр Рябий, інженер проекту МРГ Лариса Батченко, координатори проекту МРГ у Закарпатті Любов Павлович та Марія Йовбак, координатор Центру зі сталого розвитку УжНУ, координатор мережі вишів-партнерів проекту МРГ Ганна Мелеганич, директор КП «Центр інформаційних технологій» Владислав Панін, представники УжНУ, працівники виконкому та міської ради, депутати міської ради, представники ГО "Вголос" та журналісти.
Відзначалося, що міська влада сьогодні активно працює над запровадженням інноваційних технологій управління містом. «Уже найближчим часом повинна запрацювати єдина мережа між структурними підрозділами міської ради, готується перехід на електронний документообіг. Разом із тим ми вже впровадили систему електронних петицій, підтримали рішення про бюджет участі, тобто Громадський бюджет, де кожен мешканець міста може взяти участь у поданні проекту та голосуванні за виділення фінансування з бюджету міста. Ужгород має дуже позитивний досвід співпраці з проектом ЄС/ПРООН. Зокрема щодо підтримки ОСББ. Сьогодні ми впритул наблизилися до реалізації ще одного проекту – запровадження «Кабінету ужгородця», що дозволить нам швидше реагувати на нагальні проблеми, налагодити кращу співпрацю з мешканцями міста, а ужгородцям – спростить доступ до отримання адмінпослуг, дасть можливість відстежувати хід розгляду поданих ними заяв, скарг та пропозицій», - сказав міський голова Богдан Андріїв.
Владислав Панін презентував проект, розповів про передумови створення та як бачать розвиток у майбутньому. «Проект відбувається за сприяння Ужгородської міської ради з проектом ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, спрямований на громаду» та громадської організації «Вголос». Ужгородська міська рада запроваджує елементи електронної демократії. Маємо молодих депутатів, які ініціюють прогресивні речі... Власне, проект «Кабінет ужгородця» складається з кількох ключових елементів. Найперше, що нам потрібно, – якісний інструмент для голосування, щоб люди могли брати участь у розподілі громадського бюджету. В електронному кабінеті мешканця буде запроваджено таку можливість. На сайті міської ради вже діють електронні звернення та електронні петиції. Але там є суттєві проблеми з ідентифікацією, які зможе вирішити «Кабінет ужгородця». Після подання електронного звернення кожен у своєму кабінеті бачитиме весь процес розгляду документу, на якій він стадії. Наступне – кожен зможе моніторити подану ним петицію. Передбачається також можливість оплачувати в режимі онлайн послуги та штрафи. Це пришвидшить також прийом документів, видачу довідок. Працюватимуть і сервіси електронної черги до Центру надання адмінпослуг та реєстрації суб’єктів господарювання у режимі онлайн», - розповів Владислав Панін.
Олександр Рябий зазначив: "Хочемо реалізовувати проекти в адміністративній, бізнесовій, культурній сфері через компонент "Розумні міста". Це доступ до інтернету, до телемедицини, телеосвіти. І унікальність Ужгорода в тому, що ваш мікропроект поданий на затвердження другим із 27 по Україні. Ми бачимо, що ви зацікавлені не просто у втіленні цього проекту, а й у його подальшому розвитку».
Фахівець бачить в Ужгорода великі перспективи і, зокрема, відзначив, що місто комплексно підійшло до компоненту Смарт-сіті. В інших містах брали лише окремі локальні питання, наприклад, відеоспостереження. Таких міст, де, як і в Ужгороді, запроваджують кабінет мешканця з цілим комплексом послуг, лише 5 чи 6 на всю Україну.
Представники Ужгородського національного університету Ганна Мелеганич та Тетяна Бутурлакіна інтегрували проекти студентів, які готували на конкурс стартапів до концепції Смарт-сіті.
Заступник міського голови Олександр Габор відзначив, що визначений наразі комплекс послуг не є кінцевим. Він буде динамічно доповнюватися з розвитком технологій і розширенням спектру послуг, адже потрібно створювати всі умови для тісного спілкування владних інституцій з владою, мінімізуючи при цьому витрати часу на вирішення питань і вплив суб’єктивних факторів. Наскільки ефективною є співпраця з проектами ЄС/ПРООН - міська влада та мешканці Ужгорода вже неодноразово пересвідчилися на проектах із ОСББ.
Як вдалося оновити завдяки співпраці з цим проектом одну з перших житлових багатоповерхівок Ужгорода, зведену на вулиці Ракоці (№16) ще у 1958 році, розповів і продемонстрував на слайдах голова ОСББ цього будинку Андрій Воробець.
Перший транш коштів для реалізації проекту в Ужгороді, за словами Олександра Рябого, може надійти вже через три тижні.