Свою ювілейну "Кімнату для печалі" Андрій Любка презентував в Ужгороді (ВІДЕО)

11 оповідань, які увійшли до неї, письменник писав з 2011-го року. Найбільше надихнула його Швеція і саме ця країна, за словами митця, визначила дух книги. Головним її героєм є самотність. Назва також не є випадковою.

«Я винайняв помешкання, в якому було забагато, як на мене, кімнат. І є одна кімната, яку я не використовую, тобто там стоять мої валізи, там стоїть оця дошка для прасування. В тій кімнаті, де ніхто не живе і вікно зачинене створюється такий дуже особливий запах, зовсім інакший від решти квартири. І мені здалося, що можна було б написати текст про приміщення, як про певний носій інформації, про приміщення, яке важливіше за людину, яка там знаходиться», — Андрій ЛЮБКА, письменник

Відкриває збірку оповідання «Жінка і сірники», твір про «янгольське кохання» між ліричним героєм та екзотичною дівчиною з Ірану.

«Де вона тепер, ця жінка, що так карколомно змінила моє життя?Із меланхолійної задуми мене вивів маленький хлопчик, що ходив пляжем, пропонуючи кокоси. Я розплющив очі і одразу натягнув сонцезахисні окуляри, бо після години напівсонного мороку пообіднє світло скальпелем різало очі. Кивнув головою малому, витягнув з наплічника 5 реалів, за які і отримав свіжий кокос із трубочкою в центрі. Вмостившись під парасолькою, я пив приємний своєю прохолодою кокосовий сік і роззирався довкружи», — Андрій ЛЮБКА, письменник

Це вже друга книга молодого автора, що не містить нецензурної лексики, оскільки вона не підходить під спокійний, меланхолійний настрій книги. Митець презентує свою збірку оповідань «Кімната для печалі» та ще дві перекладні книги на 23-му Форумі видавців, що відбуватиметься з 15-го до 18 вересня у Львові.

Теги: Андрій Любка, кімната, печаль, книга

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати