Закупили матеріали, звезли всю техніку, яка в кого була і приступили до роботи.
Іван Попка, сільський голова Великої Доброні
Зібралися люди з вулиці і вирішили, що зроблять дорогу протяжністю – 100-110 метрів. Матеріал закупили – купили щебень і асфальт. Але по смішній ціні. Люди возили матеріал своїми машинами і матеріали ми купили по собівартості.
Люди привезли свої трактори які, купили для обробки землі. Тепер ними возять бетонну суміш, якою селяни укладають бордюри. Принесли сюди й все необхідне обладнання. Воно не професійне, але місцеві адаптовуються. Пан Іван місцевий депутат – та тут він навіть не бригадир – працює на рівні зі всіма.
Іван Гіді, депутат сільської ради
Всьо подряд роблю. Куда мене пошльт, то і роблю. Треба робити всьо аби робота йшла без проблем. Здєсь каждий найдьо место роботи. Хто біля бетономішалки. Є і спеціалісти, які бордюри контролюють, шоби всьо ровно і чьотко було.
Так в селі вже відремонтували три бокові вулиці. Попереду ремонт ще шести. Сільський голова каже – спершу думали заасфальтують лише одну вулицю, та люди самі нополягли на продовжені робіт. На нову дорогу кожна родина дала по 400 гривень. Це кошти на матеріали, все інше – власноруч. 40 чоловіків працють з 7 ранку і до пізньої ночі. Такими темпами вулицю можуть заасфальтувати всього за тиждень.
Адальберт Кіш, місцевий мешканець
Работаем с 7 утра и работаем пока видно. Но до ночи. Вчера до пол девятого работали. Я дорогою ще ниноли не занымався. Но шо научимся. Работаем. И бесплатно работаем. Бо люди прийшли для себе цю роботу робити.
100 метрів такої дороги місцевим обійшлося в майже 60-т тисяч гривень, а це в тричі дешевше ніж, якби асфальт укладали держустанови. А так виглядає вже відремонтована вулиця. Коли на ній завершили ремонт. Всім селом влаштували свято. Кажуть ніщо так не об’єднує населення, як спільна робота
Ужінформ