Унікальна енциклопедія Закарпаття може бути завершена вже через 2 роки

Корінний ужгородець, який виріс на власному хуторі «Пенякова тоня». Випускник Ужгородської вчительської семінарії. Педагог. Історик. Директор Закарпатського краєзнавчого музею в часи його найбільшого розвою. Археолог, дослідник ранньослов'янського періоду Закарпаття. Автор багатьох наукових праць. Художник-аматор.

Своє 80-річчя учений зустрів звично - на робочому місці. Уже понад десять літ він очолює роботу над фундаментальною працею «Звід пам'яток історії та культури Закарпатської області». Цей масштабний проект задумувався ще в часи СРСР. Ідея - зафіксувати всі пам'ятки матеріальної культури на одній шостій частині планети. Але розпад Радянського Союзу не дозволив втілитися задуму.

Тоді за «Звід пам'яток» узялася незалежна Україна. На Закарпатті редакційну групу очолив Степан Пеняк. А роботу треба було виконати колосальну. Адже йшлося про фіксацію всіх пам'яток - архітектурних, історичних, художніх і навіть природних. Кожна з них докладно описана спеціалістами, більшість мають фотографії чи схеми. Масштабний проект на такий кшталт колись здійснили в 26-ти томах «Історі міст і сіл України», але там було забагато ідеології й радянського часу.

Увесь велетенський обсяг робіт ліг на плечі вже немолодого історика та його кількох помічниць. Та й навіть цей мікро-колектив украй слабо фінансували, практично урізавши гонорари за статті чи фото. Хай там як, та на сьогодні зроблено 75%. Об'ємна книжка обсягом понад тисячу сторінок вже вимальовується.

Отож маємо на Закарпатті понад півтори тисячі пам'яток. З них третина - археологічних, третина - історичних, решта -архітектурних, природних та монументального мистецтва. У томі буде вміщено понад 800 фотографій. Там висвітлять усі 603 населенні пункти області. Серед авторів енциклопедії -понад півсотні відомих науковців.

Окрім того, будуть ґрунтовні загальні розвідки про всі чотири розділи - археологію, історію, монументальне мистецтво й природні пам'ятки. Будуть подані іменний і географічний покажчики, що значно полегшить роботу з пошуком потрібної етапі. До речі, стаття «Зводу» - це не один-два абзаци, а коротке дослідження, обсягом від півсторінки до двох-трьох.

Книжки на такий кшталт не мають не тільки наші найближчі сусіди - словаки чи угорці, а й австрійці, італійці чи французи. Хто тримав у руках два перші томи «Зводу пам'яток Києва», той розуміє грандіозність цього проекту в масштабах усієї України.

Степан Пеняк твердить, що за нормального фінансування та

уваги влади «Звід пам'яток історії та культури Закарпатської області» можна видавати вже через два роки. Роботу ускладнює те, що останнім часом відкривається чимало пам'ятників, меморіальних таблиць, про які укладачі довідуються хіба з преси. А часто про них узагалі ніде не згадується.

Степан Пеняк і на 81-му році іде до свого робочого кабінету. Опанував комп'ютер, бо без нього нині ніяк. Паралельно зі «Зводом» працює над ще однією фундаментальною працею - про історію археології Закарпаття. Зафіксувати всіх археологів, усі розкопки, усі знахідки - хіба це не благородне завдання? Просто дивуєшся скільки в цій людині світлої енергії, працелюбства та скромності!

От тільки б суспільство належно цінило невтомних ентузіастів, які продовжують працювати за скромну зарплату в не-обігрітих приміщеннях. І шанувало не після смерті, а ще за життя...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати