Закарпатські стратеги вкотре зібралися для узгодження плану дій області, цього разу у туристичній сфері. Як виявилося в процесі обговорення, результати наразі не надто втішні. Як би не хвалили наш туризм, не рівнялись на Швейцарію, до неї поки що далеко Закарпаттю. Здавалось би, усі природні можливості конкурувати з Європою є, та чомусь надто повільно ми рухаємось. Сміття, розбиті дороги, недосконала інфраструктура (подекуди взагалі відсутня), брак кваліфікованих фахівців – отак нині місцями виглядає туристичне Закарпаття. Ці „живописні” куточки з „дружніми” людьми і гальмують розвиток туризму. Як позбутися проблем, вдосконалити вже існуючі результати, з’ясовували на засіданні робочої групи з пріоритету „Розвиток туризму та курортно-рекреаційної галузі” Регіональної стратегії розвитку Закарпаття. Представники влади та громадських організацій краю зібрались в обласній адміністрації, аби спільно знайти шляхи вирішення цих питань.
Модератор групи Катерина Сочка зазначила, в області діють понад 90 цільових програм, і тільки 3 з них стосуються туристичної галузі. Аби запустити машину в дію не потрібно вигадувати велосипед, наголосила керівник Проекту Канада-Україна ”Регіональне врядування та розвиток” Наталія Носа. На її переконання, можна використати вже існуючі розробки, внести, де потрібно, корективи і реалізовувати як нові інвестиційні проекти.
Після тривалої дискусії, учасники робочої групи домовились зустрітись через 2 тижні.
Проект „Регіональне врядування та розвиток” розрахований на 5 років (2005-2010 рр.) Впроваджується в Україні спільно з Асоціацією агенцій регіонального розвитку України та Фундацією міжнародної освіти у Канаді. Проект надає підтримку двом пілотним областям – Запорізькій та Закарпатській – з метою ініціювання в них процесів, що мають забезпечити реальну участь громади у процесах планування та ухвалення рішень на регіональному рівні.