У ході засідання відбулася словесна перепалка між замглави МЗС України Вадимом Пристайко та Віталієм Чуркіним через тексту заяви для преси за підсумками засідання в четвер.
Заява, за словами Чуркіна, містила два пункти: заклик членів Ради Безпеки до учасників конфлікту на Донбасі виконати комплекс заходів, передбачених Мінську домовленостями, а також заклик Радбеза до України завершити розслідування подій 2 травня 2014 року в Одесі.
У відповідь Пристайко повідомив, що перша частина заяви українську сторону влаштовує. Що ж стосується заяви по Одесі, то він запропонував розширити його, почавши з необхідності розслідування подій в Криму.
"Я думаю, що це (пропозиція Росії - ред.) - нечесна спроба висвітлити цю трагічну подію (в Одесі)", - зазначив український дипломат.
Після цього сторони по черзі обмінялися кількома репліками, в яких Чуркін звинуватив нинішню владу України в державному перевороті в 2014 році, в розстрілах протестуючих на Майдані, в невиконанні тодішньою опозицією домовленостей від 21 лютого 2014 року з екс-президентом Віктором Януковичем.
Пристайко у відповідь зазначив, що дану угоду російський представник якраз і не підписав. Крім того він нагадав, що датою анексії Криму російська сторона вважає 20 лютого 2014 року, а це за день до підписання згаданих домовленостей, що свідчить про те, що РФ заздалегідь планувала захоплення Криму, незважаючи ні на які угоди.
У свою чергу представник Великобританії повідомив, що для прийняття цієї заяви необхідний консенсус, якого в залі немає. А за словами представника Франції запропонована Росією заява не охоплює всі події і тому необхідна додаткова робота, щоб її прийняти.
У підсумку заяву так і не було прийнято і засідання Радбезу було закрито. Головуючий запропонував продовжити обговорення з участю зацікавлених сторін після засідання.
стає зрозуміло як то заробляють на війні 2016-04-29 / 09:12:15
Лидер Радикальной партии Олег Ляшко обвинил президента Украины Петра Порошенко и его окружение в том, что Минобороны Украины отказалось от закупки украинских автомобилей КрАЗ в пользу белорусского МАЗа, поскольку последние собираются на заводе "Богдан", принадлежащем президенту.
Лидер Радикальной партии Олег Ляшко на своей странице в Facebook заявил, что в результате коррупции и злоупотреблений со стороны президента Украины Петра Порошенко и его ближайшего окружения украинские силовики отказались от контракта на украинские автомобили КрАЗ.
По словам Ляшко, в 2014 году предприятие КрАЗ поставило силовым структурам более 600 единиц различной техники, в 2015 году – более 700 единиц, а в 2016 году заказ военных составляет не более 50 единиц.
Политик отметил, что кременчугский завод ОАО "АвтоКрАЗ" был крупнейшим подрядчиком Гособоронзаказа, поскольку потребность только Вооруженных сил составляет более 9 тыс. единиц колесного транспорта. А завод в Кременчуге сотрудничал с более чем 200 украинскими предприятиями.
"Можно с уверенностью говорить, что КрАЗ обеспечивает работой около 100 тыс. украинцев, платя в год до 100 млн грн налогов. Но, несмотря на это, в конце 2015 года в режиме строгой секретности Гособоронзаказ заключил договор купли на 120 автомобилей марки МАЗ со сроком поставки в феврале 2016 года", – написал он.
По словам Ляшко, такое решение в пользу белорусских МАЗов объясняется тем, что последние собираются на заводе "Богдан" в Черкассах, который принадлежит Порошенко, а бывший директор "Богдана" Свинарчук-Гладковский назначен Порошенко первым заместителем секретаря СНБО и отвечает за военно-промышленный комплекс.
"Приобретенные для армии "Богдан-МАЗы" при аналогичных с КрАЗом технических параметрах дороже в среднем на 10–25% и имеют гарантийный срок 1 год вместо 5 лет у КрАЗа. Также из-за невыполнения заказа в оговоренные сроки они были продлены на конец апреля 2016 года без предъявления штрафных санкций", – заявил он.
Он добавил, что сумма закупки за бюджетные деньги на "Богдане" автомобилей МАЗ составила более 150 млн грн, а бюджет Украины недополучил около 20 млн грн из-за закупки белорусской техники.