Розкручені Лумшори, або Чому в популярному закарпатському селі стало тісно жити старожилам

ЯК ВСЕ БУЛО...

Лумшори стали схожі на самобутнє закарпатське містечко. Куди не кинь оком, всюди приватна власність. Турбазу майже всю викупили. Залишився один корпус, на який невдовзі чекає та ж сама доля. Але є й позитивний бік окупації селянської землі — зайнятість місцевого населення. Володимир Оп'ярі, котрий прожив і пропрацював тут інструк-тором, а потім художником-оформлювачем понад 30 років, каже, що життя в селі стало схоже на міське. Тому він все частіше іде мандрувати в гори. Раніше про паркан навколо хати ніхто й не думав. Усі свої заходили, було,так затишно, що на туриста дивилися, як на прибульця. А віднедавна через двір Володі проходить у день близько сотні туристів, яких сюди ніхто не запрошував. Довелося поставити паркан.

За словами Володимира, неофіційно ціна однієї сотки лумшорської землі продається за три тисячі доларів, а офіційно ціла земельна ділянка коштує двісті доларів. Досить-таки відчутна різниця. Купили все, навіть покинуту взуттєву фабрику, яка знаходиться вище села. У самого Володимира голова сільради з місцевим бізнесменом хотіли відняти ділянку з будинком. Свого часу будинок і земля належали турбазі, а потім половина власності стала не потрібна санаторію, і землю можна було викупити. Володимир настільки звик до села і навколишньої природи, що так і зробив, офіційно оформивши власність на себе.

Нещодавно почалася війна з головою сільради. Річ у тім, що років 15 тому Володимир знайшов дуже старий чан, який ще до 1600 року зробили наші пращури для того, щоб приймати в ньому ванни з сірководневою водою, джерела якої тут використовуються і в басейні санаторію, і в лікувальних ваннах. Чан зроблений з досі невідомого експертам сплаву руди та чавуна ще при Австро-Угорщині. Два таких чани було знайдено 300 років тому у Тур'ї-Реметі. Перший зник ще під час Другої світової війни і зараз знаходиться у Віденському музеї. А другий чан знайшли на території, де зараз живе Володимир. Господар установив його у себе на подвір'ї, де до того ж поряд витікало природне джерело з сірководнем.

ВІЙНА ЗА ЧАН

Спочатку Володимир пускав до чану охочих до лікування селян. Потім про це нетрадиційне лікування дізналися і туристи, котрі також привабили дармові процедури. Володимиру запропонували зробити на цьому бізнес. Він погодився, але з умовою, що йому буде йти невеликий відсоток. Утім згодом пошкодував про це. Про цілющий лумшорський чан дізналося усе Закарпаття. Мало того, у ньому побували як вітчизняні знаменитості, так і зарубіжні. Чан показували у репортажі новин телеканалу 1+1. Люди купами почали з'їжджатися до села. Один із закарпатських бізнесменів побудував неподалік колибу, щоб відразу після процедури туристи змогли попоїсти. І тут розпочався хаос. Володимир побачив, що селяни його обдурюють. Вони безсоромно почали працювати лише заради власної вигоди, і Володимиру залишилося тільки прибирати сміття, що дісталося йому замість обіцяних відсотків. До того ж, той самий підприємець, котрий вже давно мав колибу неподалік, захотів зробити біля неї подібний чан, бо побачив, що на цьому можна заробити непогані гроші. Зараз чан біля колиби вже функціонує і приносить більше прибутку, ніж сам ресторан. Але власнику цього стало замало, та й чан у нього з матеріалу, який не утримує тепло так довго, як Володимирів. Тоді він вирішив за допомогою голови сільської ради відібрати у Володимира землю і будинок, нібито на законних правах. Але у Володі все було оформлено як слід, тому загарбники тільки зіпсували стосунки з чоловіком. Після цієї епопеї Володимир і вирішив закінчити з так званим бізнесом, відгородитися парканом і жити лише для себе.

ПРИВАТИЗОВАНЕ ДИВО

За його словами, не лише це нахабство з боку сусіда його вразило. А й те, що бізнесмен раніше часто заходив до нього в гості, нібито для того, щоби поспілкуватися. А сам розпитував хазяїна, котрий знає усе про всіх, щоб потім використати інформацію у комерційних цілях. Одного разу сусід роздивлявся фотографії і натрапив на одне фото, де було незвичне за формою дерево — чудо природи. Він спитав, де це знаходиться. Володимир пояснив. Через деякий час фотограф побачив свою природну знахідку у бесідці підприємця. Той зробив з неї прикрасу.

Останнім часом Володя живе зі своїм племінником Олексієм, котрий допомагає йому робити ремонт у будинку і впорядковувати територію. Він часто мандрує не тільки рідним краєм, а усією країною. Раніше лумшорський митець заробляв на життя тим, що продавав туристам світлини, які зробив у мандрах, химерні статуетки з дерева і цілющі трави. Зараз вш більше часу проводить у горах, де йому набагато спокшніїие без нових сусідів. Вш каже, що масштабна комерціалізація села може бути на користь туристичній інфраструктурі, але багато що залежить від людей, котрі хочуть на цьому заробити гроші. А також від того, чи цінуватимуть і берегтимуть вони те, що їх оточує.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати