Серед інших митців він перш за все вирізняється оригінальною технікою творення робіт. Окрім традиційних матеріалів живопису, таких, як олійні фарби і полотно, автор широко використовує шкіру та напів-дорогоцінне каміння, зокрема агат, гранат, кришталь та інші "неживописні" матеріали. Своїми роботами майстер демонструє, що твір мистецтва можна створити з будь-чого, маючи тільки здібності й бажання. Широко відомий художник Іван Шутєв на відкритті виставки Тиводара відзначив його працелюбність та оригінальність робіт.
Перша персональна виставка художника відбулася 1990 року в Ужгороді. Відтоді він мав 14 таких виставок у багатьох містах України, зокрема в Рівному, Ялті, Вінниці.
В обраній техніці майстер працює вже не перше десятиріччя, з року в рік удосконалюючи і розкриваючи все нові й нові її можливості. Роботи Тиводара визначає їх філософська наповненість, глибокий зміст, що ховається за формою. Очевидне захоплення автора філософією Сходу, будизмом і християнством та іншими релігіями. У творчості часто використовує символи та знаки, які зрозумілі тільки утаємниченим, а тому зміст його робіт, їх підтекст не кожному зрозумілий. Центр його творчості — Людина, Всесвіт, Вічність. Більшою чи меншою мірою цій темі присвячені такі його роботи, як "Поїдаючи рибу", "Пастух Простору", "Бхавагад-Гіта як вона є" та інші. Не можна не згадати й про створені майстром ікони "Архангел Михаил и сатана взвешивають Души" та "Борис и Глеб на коне". В них автор досить суворо дотримується канонів візантійської ікони,
дозволяючи собі незначні, ледь помітні відхилення від них.
Особливе місце в творчому доробку Тиводара займає класичний живопис. Його пейзажі мають медитативний характер. Здається, вони створювались у стані глибокої медитації автора і викликають цей стан у глядача. Вони ніби випромінюють спокій, тишу і налаштовують нас на роздуми про вічність. Зовні нагадують вишивку шовком.
Роботи художника цікаві та своєрідні і, без сумніву, мають свого вдячного глядача.