В Хусті працює страусяча ферма

Фермер Василь Перец перших шістьох птахів придбав у словака-перекупника у серпні 2002 року. Батьківщина екзотів - африканська Намібія. Коштували птахи по півтори тисячі доларів кожен. За чотири роки кількість страусів на фермі сягнула двохсот. А тепер їх лишень сорок.

— Страусів годуємо для продажу, — каже зять власника ферми Василь Фіцай, який упродовж останніх двох років доглядає за птахами. - Цей бізнес досить-таки вигідний. Самка зносить від 45 до 60 яєць за рік, з котрих в інкубаторі виводимо птахів. Продаємо кількаденних страусів за 120 євро, а от великий птах може коштувати й до двох тисяч євро.

— Щоб розводити птахів природним шляхом, потрібно досить довго чекати, — продовжує Василь Фіцай. — Проте й тут є досить цікава родзинка: маленьких пташенят самка і самець висиджують разом. Протягом року фермер отримує приплоду близько 100— 120 птахів. Та вони дуже слабкі після виводу й нерідко гинуть. Годують страусів на фермі переважно травою - люцерною, а ще дають різноманітні комбікорми та жмих від яблук.
— Страус - птиця невибаглива, — розповідає далі Василь Фіцай. - Навіть попри те, що в пустелях ці птахи годуються ящірками та мишами, у неволі вони здатні їсти все, що їм дають.

За своєю природою страуси -птахи дикі, але на фермі вони швидко звикають до людей. Самки - безпечні, здатні хіба що трохи пощипати. А от трьох самців - Андрія, Кузі та Малюка — стережуться навіть господарі ферми Василь Перец та Василь Фіцай. Кажуть, страус-самець може так вщипнути, що доведеться до лікаря звертатися. Правда, казусів за чотири роки на фермі не було.
Дорослий птах має вагу понад 100 кілограмів, а яйце важить щонайменше кілограм шістьсот, його вартість потягне до 100 гривень. За страусами на ферму приїздять з Миколаївщини, Херсонщини, Буковини, Кіровоградщини. Купують екзотичних птахів й закарпатці. Василь Фіцай каже, що страусине м'ясо надзвичайно смачне, особливо стегна, — подібне до телятини. А от яйце потрібно варити не менше чотирьох годин. Шкаралупу використовують переважно для писанок.
Закарпатські страуси навіть до аими звикли. Хоча протягом зимових місяців птахів надвір не пускають, холоду вони практично не бояться.
Василь Фіцай каже, що вирощування страусів, як бізнес, поки що себе не виправдало — на перепоні став кордон. Адже з фермером мали намір співпрацювати іноземці, та на заваді стали митні формальності. І все жтаки господарі сподіваються, що коли-небудь вирощування екзотичних птахів стане сімейним бізнесом, який приноситиме чималі прибутки.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати