— Закарпаття — найлісистіша область України. Якщо загалом у державі ліси займають 15,7 відсотка території, в Карпатах — 42, то в Закарпатті — 52 відсотки, — каже начальник обласного управління лісового й мисливського господарства Валерій Мурга. — Всього в області ліси ростуть майже на 700 тисячах гектарів. У віданні нашого управління — 484,4 тисячі. Кошти на розвиток лісової інфраструктури, основою якої є дороги, не виділялися вже тридцять років. Особливо складно було після останніх двох нищівних паводків, які завдали лісовим дорогам колосальної шкоди, бо на ліквідацію наслідків стихії було виділено мізер — якихось три мільйони гривень. Ситуація кардинально змінилася тільки нинішнього року, коли вирішенням проблеми зайнявся Державний комітет лісового господарства України. На його клопотання з держбюджету для капітального облаштування лісових доріг ми отримали 16 мільйонів 400 тисяч гривень. Завдяки цьому вже прокладено 27 кілометрів нових доріг. Споруджуються вони з таким розрахунком, щоб не були підвладними водній стихії. Нові дороги прокладаються не вздовж русел річок, як колись, а косогором. Тож навіть тоді, коли гірські річки виходять з берегів, шкоди дорогам вода не завдає. Для відведення дощових і талих вод дороги облаштовані акведуками та іншими інженерними спорудами. Найперше нові дороги прокладаються у високогірній місцевості — на території Рахівського, Тячівського, Воловецького, Свалявського, Великоберезнянського, Хустського держлісомисливських господарств. Напередодні стала до ладу майже трикілометрова дорога в Ганьковицькому лісництві Свалявського району. Нині така само подія — у високогірному приполонинському Турбатському лісництві, що в Тячівському районі. Натепер ця лісова дорога — найбільша з новозбудованих в Україні. Її протяжність — 10 кілометрів 200 метрів (а кошторисна вартість — 4,3 млн. гривень). Формування земляного полотна і його облаштування дещо пригальмувалися затяжними дощами та проходкою скельних порід. На деяких відрізках за день із допомогою спеціальної пневмотехніки вдавалося пробивати лише 10—15 метрів траси. Та краще один раз побачити, ніж десять разів почути.
... До урочища Чортов ми добиралися всюдиходом ще старою лісовою дорогою. І хоч стараннями лісівників та лісокористувачів вона утримується в більш-менш пристойному стані, екстриму тут достатньо. То по один, то по другий бік дороги — урвища, нагромадження скель та жахливі картини вітровалів. Щоправда, на їх місці залишилися тільки пні — деревина звідси вивезена.
— Хай не дивують вас ці пеньки, — коментує заступник начальника управління Іван Печер. — Це не безгосподарність. Пні залишаємо на місці, бо коріння, що залишилося в землі, запобігає зсувам грунту. Перегниле, воно збагачує його. Стосовно лісокористування, то ми беремо за основу екологічно виважені методи господарювання. Якщо в Європі відповідно до приросту деревини її щорічно вирубується від 60 до 80 відсотків, то в нас — 51. Окрім того, переходимо на раціональне поєднання способів рубок — суцільних, поступових і вибіркових. Зруби на місці суцільних рубок, а таких у нас мінімум, як правило, на місцях вітровалів та зсувів, стовідсотково заліснюємо на типологічних засадах з корінних лісоутворюючих порід. Заготівля насіння ведеться на виключно зональній основі, з аборигенних порід дерев та чагарників. Це гарантує високу приживлюваність. Головний напрям — створення змішаних різноярусних багатоцільових лісів. Нинішнього року їх відновлено на площі понад 2 тисячі гектарів. Заходи з догляду за лісовими культурами здійснили на 5,5 тисячі гектарів, а санітарно-оздоровчі — на площі в 10 тисяч гектарів. Заготовлено 157 тисяч кубометрів пошкодженої деревини. Реалізовано продукції та послуг на 120 мільйонів гривень, при цьому на розвиток лісового господарства використано 55 мільйонів гривень власних коштів.
...Тим часом, натужно ревучи двигуном, автомобіль підіймається дедалі вище в гори. Досягаємо відмітки понад 900 метрів над рівнем моря. Саме тут — новоспоруджена лісова дорога. З нагоди її відкриття сюди приїхав голова Держкомлісу України Віктор Сівець, щоб подякувати лісівникам і будівельникам за працю, обласній владі — за сприяння та підтримку.
Мені здалося символічним, що надокучливий осінній дощ несподівано перейшов у снігопад. За лічені хвилини він накрив білою фатою гостроверхі шоломи смерек. Заступник голови Закарпатської обласної держадміністрації Володимир Гоблик відзначив, що такого свята ці гори ще не бачили, і наголосив, що вибити кошти з держбюджету на будівництво доріг керівництву Держкомлісу було непросто. Після освячення вже засніженої дороги нею пройшов перший лісовоз. Відтак Віктор Сівець дав експрес-інтерв’ю.
— Щорічний приріст деревини в лісах України, що розташовані на 10 мільйонах гектарів, становить 40 мільйонів кубометрів, — сказав голова Держкомлісу. — А заготовляється лише 15 мільйонів кубометрів за оптимальних можливостей 30—35 мільйонів. Врахуймо, що стигла та перестигла деревина становить десь двадцять відсотків, і, природно, її треба брати. Найбільше такого лісу — на важкодоступних крутосхилах. Тому закономірно, що у прокладанні лісових доріг перевагу надаємо Карпатам. Цього року на будівництво перших 200 кілометрів лісових доріг уряд виділив 60 мільйонів гривень. Левова їх частка, тобто 160 кілометрів, припадає на Львівську, Закарпатську, Чернівецьку та Івано-Франківську області. Наступного року з цією метою, за умови стабільності в державі, в Україні буде споруджено ще 400 кілометрів лісових доріг.
— Дехто вважає, що робиться це задля легшого доступу до деревини, тобто до винищення лісів...
— Такі твердження — цілковитий абсурд. Бо хто звинувачує хлібороба у тому, що він зібрав урожай зерна? Ліс теж росте, дозріває і його треба брати. До того ж перестиглий — небезпечне джерело захворювання здорових рослин, пошкодження їх короїдом та іншими шкідниками. В Австрії, яку часто вважають еталоном ведення лісового господарства, з площі лісів удесятеро меншої щорічно заготовляють 20 мільйонів кубометрів деревини, ми ж — лише 15 мільйонів. І роблять австрійці це завдяки добре розвиненій лісовій інфраструктурі. Добре облаштованих лісових доріг там у тридцять разів більше, ніж у нас. Тож заготівля лісу там ведеться майже цілий рік (виняток становить лише період дощів, коли лісовими дорогами не користуються). І переробляється він фактично без відходів — від сучка і кори аж до тирси. Щоправда, виготовлення паливних брикетів — задоволення не з дешевих, але австрійська держава на 40 відсотків дотує ці затрати. Оскільки 13 відсотків у енергоспоживанні становить так звана зелена енергія, то тим, хто переходить на спалювання у котлах брикетів, тепло завдяки державній підтримці обходиться на 50 відсотків дешевше, ніж від використання газу чи електроенергії.
Стосовно лісових дорог додам: грамотно прокладені, вони скорочують відстань до лісосік у десятки разів. І служать не лише для вивезення деревини, а й для догляду за насадженнями, для закладання нових лісів, а на випадок пожеж чи інших стихійних лих — це зручний доступ для їхньої ліквідації.