Над "Зачарованим краєм" усе ще висить сокира лісоруба

За визначенням Всесвітнього фонду природи (WWF) і Міжнародного союзу охорони природи (HICN) до пралісу або первинного лісу відносять такий ліс, який не зазнав жодних змін під впливом людини. Дещо детальніше про "праліс" йдеться у звіті конференції міністрів лісового господарства Європи (MCFPE) у 1996 p., де зазначено, що це — „лісовий масив, який ніколи не зазнавав людського втручання й у своїй структурі й динаміці демонструє природний розвиток. Його грунт, клімат, флора, фауна і життєві процеси не були зруйновані, ні змінені через лісокористування, випас худоби або інший прямий чи непрямий вплив людини".

У нас цих лісів залишилось зовсім мало. Вони з кожним роком стають золотим фондом не тільки для науки, але й є об'єктами рекреації і туризму, що є основою і перспективою стратегічного розвитку Іршавщини та Закарпаття в цілому згідно з прийнятими програмами, затвердженими сесією Закарпатської обласної ради № 695 від 12 січня 2006 року та сесією Іршавської районної ради № 167 від 28 серпня 2007 року.

З організацією регіонального ландшафтного парку „Зачарований край" Іршавщина стала четвертим районом після Рахівщи-ни, Міжгірщини, Великоберез-нянщини, де найзначніші природоохоронні території в Закарпатській області. Але статус регіонального ландшафтного парку не дає можливості державного фінансування і є проміжною структурою між молотом і кувалдою, тобто лісовими магнатами, лісокрадіями, які за невелику мзду дають дозволи на знищення унікальних пралісів Карпат: їх вирубують, ріжуть на грубі дошки і вивозять за без-цінь за межі Іршавщини та держави. Нам залишаються понівечені лісосіки, порушені русла річок, розбиті лісові дороги, по-вені та всі негативні їхні наслідки, а найбільш прикро те, що за нашу безгосподарність будуть платити наші нащадки. Щось протиставити цьому вже не перший рік пробують науковці.

Але сили не рівні.

Так, 26 грудня 2003 року сесія обласної ради приймає доленосне рішення зі змінами від 28 грудня 2006 року (№216) "Про клопотання щодо створення національного природного парку "Зачарований край". Головою облдержадміністрації створюється комісія з науковців, керівників різних рангів для збору всіх необхідних документів для підготовки указу Президента щодо створення структури національного природного парку „Зачарований край". Як мені відомо, вже більшістю міністерств погоджено створення НПП „Зачарований край", з дня на день чекаємо рішення глави держави. Особисто Президент України знає за наш „Зачарований край". Відвідуючи Іршавщину, він переглянув фотоальбом пропонованих унікальних ландшафтів, які входитимуть до складу території національного природного парку. Є чим гордитися і зберегти для майбутніх поколінь.

Але є інший бік медалі. Бо маємо сили, які хочуть знищити і зараз нищать природно-заповідні території майбутнього національного природного парку. Відбувається вирубування реліктових дерев під прикриттям проведення лісовідновних рубок. До того ж, ця робота проводиться з грубим порушенням екологічних норм.

Разом з тим досі не виконано рішення сесії Закарпатської обласної ради січня 2002 року. Територія парку не винесена в натурі та не передана регіональному ландшафтному парку. Вона і зараз залишається закріпленою за користувачами: Ільницьким — 5276 га, Вёлико-дільським лісництвами — 378 га, ДП „ Хрещатик" — 452 га. Керуючий РЛП (згідно з положенням) є керівником підпорядкованим, тобто перебуває у структурі ДП „Загатянське ЛГ.

Умовно створена і структура регіонального ландшафтного Парку — без юридичної особи, документації та фінансування.

Все це привело до того, що парк, його лісові ресурси стали легкою здобиччю для різних лісокрадіїв із дозволами та без них.

Так, 24 липня в Загатті, в мальовничому селі, „фахівцями" (з етичних причин не буду називати їхні прізвища), був складений акт обстеження ділянки лісу в РЛП „Зачарований край", що потребує проведення лісовідновної рубки (квартал 3 виділу З Ільницького лісництва). До речі, ця частина реліктового лісу простягається паралельно до дороги, яка веде на гору Бужору і закриває лісосіки, вирубані ще в середині 90-х років минулого століття,, де основною культурою після суцільних рубок стали трепета та береза. За умовами лісовпорядкування на цій території лісогосподарські заходи не запроектовані, тгооведен-ня рубок головного користування заборонено. Ці масиви лісу розташовані біля основного русла річки Іршавки і були збережені як водорегулюючі, вони відносяться до 1-ї групи лісів.

Тобто йдеться про найбільш цінні ліси в охоронно-водорегу-люючій зоні. Сюди, в урочище Широка вода, стікаються в одно русло всі вододільні річки з території більше як 2 тис.га. Ще донедавна тут була прекрасна галявина, де роками стояли альтанка, стіл, куди вела кам'яна дорога. А ще в цих лісах починається праліс — одна з унікальних місцин для туризму. Так от, нині цього всього вже немає, бо почалася варварська рубка, трелювання лісу через річку, де зараз проходить нерест форелі, а поляна, яка віками служила місцем відпочинку, перетворилася в понівечену місцину, останнім пристанищем царів наших лісів — бука і явора, які на своєму віку бачили різних колонізаторів, але простояли багато віків. Нині ж вони чекають, щоб їх звезли, порізали на грубі дошки і відправили за кордон. Для чого і за що?

Все це побачили на свої очі минулого недільного ранку мешканці Ільниці, які приїхали сюди відпочивати. Були серед них і депутати різних рівнів, які створювали РЛП. Але кажуть, вся їхня праця була марною, бо, мовляв, проти долара сили не має. Особисто мені, як депутату районної ради, голові комісії з екології, використання природних ресурсів, рекреації та туризму, соромно було дивитися землякам в очі. Питання вони ставили різні і жорстко, чимало прозвучало докорів і на адресу голів адміністрації та районної ради, і наших політиків.  Тому ледь дочекався понеді лка, аби з самого ранку проінформувати голову районної ради. Терміново була скликана екологічна комісія, знайдено транспорт, і ми виїхали в урочище. А з нами і начальник відділу Закарпатського управління ри-бохорони Едуард Турис.

Все, що там побачили, було знято на кінокамеру і фотоплівку, складено акт перевірки і протокол про порушення. А наступного дня ми звернулися до начальника державної екологічної інспекції в Закарпатській області Михайла Садохи. Реакція була миттєва —рубку призупинили, правда тимчасово. Проте я особисто не перестаю вірити в здоровий глузд.

Аналізуючи ж матеріали фіктивних актів на отримання дозволів на вирубування лісів 1-ї групи, приходжу до висновку, що безмежна жадоба до наживи новоявлених багатіїв підігрівається їхньою впевненістю в своїй безкарності. Тому й починають "розмахувати сокирою", незважаючи на екологічні наслідки. Так, в цьому випадку 30% елітного лісу було зрубано, трельовано через річку, завдано непоправної шкоди лісовим масивам, річці Іршавці, в якій саме зараз проходить нерест струмкової форелі. І це попри те, що згідно з Законом України „Про тваринний світ" категорично заборонено будь-яке втручання у високогірну річкову мережу.

Вийшов парадокс: з одного боку науковці, влада, громадськість виступають за створення НПП „Зачарований край" та збереження і розширення природно-заповідних об'єктів. А з іншого — лісові магнати знищують особливо вразливі, унікальні гірські екосистеми, ігнорують природоохоронне законодавство. І це — факт, який не може бути не помічений державними установами, які контролюють цю сферу.

Невтішна ситуація склалася також в іншому урочищі регіонального ландшафтного парку, а саме в урочищі Чорне багно, де в середині серпня цього року з невідомих причин виникла пожежа, яка знищила значну територію самого болота і навколишнього лісу. Найбільш прикро те, що це вже не перша пожежа за останні п'ять років. На болоті, яке осушували в середині 60-х років, не провели реденатура-лізацію, що призводить до зникнення рідкісних видів рослин, які тут ростуть. Дорогоцінна волога стікає рукотворними каналами, сама ж заповідна територія заростає чагарниками і лісовою рослинністю, що не є характерною для боліт. Рішенням Іршавської райради в цьому році виділено для реденатуралізації і збереження цього об'єкта 20 тис. грн. Є надія, що допоможе зберегти цю унікальну пам'ятку природи обласний фонд охорони навколишнього природного середовища. Але особисто в мене складається враження, що керівництво лісгоспу не бажає оформляти дозволи на проведення вкрай необхідних робіт, тому гроші, виділені з районного бюджету, схоже, не будуть використані. Бо є люди, для яких важливо більше рубати, аніж дбати про збереження Чорного багна і навколишніх лісів.

Припинімо нарешті суцільні рубки бучин, наведімо порядок з самовільними рубками елітних дерев, прикладімо зусилля для збереження та відтворення перлин Вигорлат-Гутинсько-го хребта — оліготрофного болота Чорне багно. Об'єднаймо всі території різних користувачів у структуру РЛП „Зачарований край". Одним словом, виконуймо рішення сесії Закарпатської обласної ради про створення природно-заповідного об'єкта з структурою НПП і мелодійною назвою, яка дала назву Іршавщині — "Зачарова-ний край".

Людина — частина природи, саме її необдумані діяння призводять до екологічних катастроф. Тому нам треба перестати говорити про якісь високі матерії, оглянімося навколо себе і тоді побачимо, що Богом створений навколишній світ, в якому ми живемо, для когось є всього лише джерелом наживи. Але я вірю в те, що прийде той час, коли за кожні діяння треба буде відповідати.

Як? Це вже справа суспільства і Бога!

Нас багато. Ми тут народилися, виросли, живемо і працюємо, виховуємо підростаюче' покоління. Тому і надалі будемо боротися, як мовиться, до останнього за збереження і розширення природно-заповідних територій „Зачарованого краю".

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати