Цей фестиваль один із багатьох, що проводиться там уже кілька років поспіль. Він здобув популярність як серед краян, так і за кордоном. Як і багато інших, він був започаткований відомим добродієм краю Станіславом Аржевітіним, з іменем якого пов’язано багато гарних справ на користь і славу Закарпаття та України.
Програма цьогоріч була досить насиченою і колоритною. Гості фестивалю взяли участь у майстер-класах із ткацтва, ковальства, вівчарства тощо. Таємницями свого ремесла ділилися Іван Мацола, Олена Бігунець, Ляля Шпілька та інші учасники.
На території музею відбувалися також театралізовані дійства, які ілюстрували багату й драматичну історію Колочави. Був там і останній опришок Микола Шугай, який донині живе в легендах і переказах односельчан, були учасники української повстанської армії і кадебісти. Не обійшлося й без колоритних євреїв, яких за часів Чеської Республіки в селі було немало. Наповнена символічним змістом сценка “Примирення” за участі Михайла Делегана у ролі президента Путіна. Мізансцени, зіграні самодіяльними акторами, викликали цікавість і щире захоплення глядачів.
Похизувалися своєю хоробрістю, силою і спритністю учасники конкурсу “Колочавські бокораші”, а газдині мали нагоду продемонструвати своє вміння смачно готувати традиційні карпатські страви, позмагатися на конкурсі “Колочавський ріпляник”. На завершення фестивалю були визначені й нагороджені переможці. У рамках культурно-мистецької акції відбувся також збір благодійних внесків, які будуть перераховані на потреби української армії.
Шанувальники народних ремесел мали можливість придбати гарні сувеніри.
Фестиваль пробуджує у нас цікавість до історії, розширює крогозір, збагачує духовно. А ще, що важливо, допомагає відволіктись від повсякденних проблем, розслабитись й отримати задоволення.
Володимир Мишанич для Закарпаття онлайн; Фото: Василь Бедзір Відео: М-студіо