Хоч усі вони пишуть на «вічні теми», їхня поезія дуже відрізняється одна від одної. У Оксани - це ідеї фемінізму, соціальна ідеологія, прагнення описати якомога глибше внутрішній світ жінки. У Мар'яни Кіяновської - це «булгаківські принципи», тобто писати глибоко, але цікаво. Для неї в поезії, як і в житті, Бог посідає значне місце. Хоча сама вона вважає свою поезію надто релігійною і дратуючою, бо в ній є забагато Бога і метафізичного простору. Заглянувши до книжкового світу Мар'яни Савки, стає зрозуміло, що Бог іноді цілує її в чоло, іноді - надає крила, а іноді — зраджує.
За словами поетес, великий вплив на творчість і формування їхнього поетичного духу мала Оксана Забужко. Мар'яна Кіяновсь-ка розпочала свій творчий шлях, коли зустріла Мар'яну Савку. У 5 років подала до газети першу
публікацію. Разом із Савкою та Юлею Міщенко (тепер фронтвумен гурту «Таліта Кум», а тоді - однокурсницею обох) створили літературне об'єднання «ТУГА» (Товариство усамітнених графоманів).
Крім того, Кіяновська - талановитий перекладач із польської мови. Савка каже, що не любить страждати, головна її мета в поезії" - це пізнання людських цінностей і себе як жінки. її книга «Квіти цмину» - це добірка сімейного найдорожчого щастя для Мар'яни. . Мар'яна Кіяновська на запитання про улюблених поетів умовно розділила їх на живих і померлих. Із живих - це літературне об'єднання «Бу-Ба-Бу»: Андрухович, Ірванець, Неборак, а також Наталка Білоцерківець, вищезгадана О.Забужко. Серед померлих виділяє Сту-са, Шевченка і Дайте Аліг'єрі. Улюблений поет Мар'яни Савки - Василь Герасим'юк. Поважає його за те, що, проживши в Києві десятки років, у нашому синтетичному суспільстві, залишився справжнім поетом. Поетеси визнають, що нині існує чимало жінок, які пишуть справді гарну поезію. Після офіційної частини почалося читання поезій за дерунами (кремзликами). Мар'яна Кіяновська пояснила це просто: «Поезія завжди дере в серці, то чому не може дерти і за столом?».