Кожного року рівень онкозахворюваності на Закарпатті зростає на 2-3%

Лікарі навели статистику хвороб, обговорили способи їх профілактики, назвали головні фактори, які перешкоджають ранній діагностиці онкологічних хвороб та їх ефективному лікуванню. Окремо буде прокоментували проблеми Міського онкологічного центру та умови роботи лікарів в Ужгороді.

Євген Готько, завідувач кафедри онкології та радіології факультету післядипломної освіти УжНУ, керівник Ужгородського міського онкоцентру, професор зазначив: «Спостерігається перманентне щорічне зростання онкозавхорюваності - 2-3% за рік. За останніх 25 років ми маємо приріст захворювань по окремих локалізації 50% , 75% і більше. Найбільш поширені на Закарпаття – це рак легенів у чоловіків, грудної залози у жінок, шлунково-кошикового тракту (перш у закарпатців шлунку). Також збільшуються випадки на захворюваність раком сечостатевої системи, простати, нирок. За словами лікаря, на Закарпатті найвища захворюваність на онкопатології – в Ужгороді, який можна по цих показниках прирівняти до міст центральних промислових районів та Донеччини.  В Ужгороді маємо не тільки найвищу захворюваність, але і досить високу кількість занедбаних випадків, коли лікарі мало чим можуть допомогти пацієнтам. Це спонукає нас шукати шляхи виходу з цієї ситуації. Перш за все  - рання діагностика, детекція цих пухлин на такій стадії, коли вони піддаються лікуванню. Потужності нашого міста такі, що ми можемо реально вплинути на покращення цієї ситуації. У 2009 році було відкрито міський онкологічний центр. За це час на ліжках центру постійно маємо перевиконання ліжко-днів. Таких хворих багато і вони вимагаються досить ретельного обслуговування і діагностичних лікувальних процедур. Ми маємо надію, що ми будемо розміщені оптимально у локальному місці, що дозволить більш ефективно надавати спеціалізовану допомогу ( хіміотерапія, окремі види гормонотерапії, хірургічні втручання тощо). Тому хочемо обговорити з громадою, як правильно зорганізувати і оптимізувати роботу центру, який існує. Ми завдяки підтримці адміністрації маємо намір локалізуватися в окремому приміщенні і фактично подумати всі разом, яким чином можемо вплинути на ситуацію з онкозахворюваністю у міст».

Святослав Жеро, міський онколог, доцент кафедри онкології факультету післядипломної освіти УжНУ, кандидат медичних наук зауважив, що інформувати населення про підступність онкохвороб треба не для того, щоб залякати. А для того, щоб зверталася до лікарів. «Захворюваність в Україні зростає із заходу на схід, із півночі на південь. Закарпаття як і багато областей західного регіону не мають найнижчі показники захворюваності. Але міські показники на 30% перевищують показники у цілому по Закарпаттю. Ця тенденція спостерігається багато років поспіль з 10 по 14 рік, якщо по області 252 випадків захворюваності на 100 тис., то в Ужгороді -  363,3 (середньо українські показники становлять 360,3). Щодо смертність аналогічний розрив 30-35%, 130,9 осіб на 100 тис. по області і 197 осіб на 100 тис. в Ужгороді. Найбільш поширені онкологічні локації - рак молочної залози (рейтингове місце у структурі жіночої онкозахворювань), в Ужгороді майже удвічі частіше хворіють, ніж в області. Показники Ужгорода характерні по раку молочної залози  це показники індустріальних Дніпропетровська, Харкова, але ніяк не рекреаційної зони. На сьогодні Ужгород є зоною онкоепідемічного неблагополуччя в Закарпатській області», - каже Святослав Жеро.

Іван Курах, головний лікар ЦМКЛ зазначив, що онкохворі у міській лікарні розташовуються і різних відділеннях. «Є десь незручності у роботі, але завдяки депутатському корпусу, подальшому виділенню коштів, ми повністю зробимо ремонт 7-го поверсі, де розміститься Міський онкологічний центр. Переваги нашої лікарні у тому, що вона клінічна. Маємо хорошу допомогу колег і професійних лікарів, які консультують не тільки у нас, але й у Європі.  

Ярослав Куляба, лікар-онкогематолог, співробітник Ужгородського міського онкоцентру працював у Макіївці, розказує про те, як у його місті успішно об’єднали онкоцентр, ендокринологічний центр та станцію переливання крові. «Робота у складі багатопрофільної лікарні не просто легша, а й краща для пацієнтів,  якщо треба пацієнтам, що надходять з ускладненнями, наприклад, гіпертонічною хворобу, інфарктом, надати комплексну допомогу. – каже Ярослав Куляба. - За кордоном не існує чисто онкологічних медзакладів, всі онкологічні центри у складі великих клінік. Міська лікарня є одночасно ургентною, що дозволяє при правильній організації добиватися більшого ефекту.  Дуже добре, що піднімається питання про правильне розміщення центру, бо крім лікарів, наукових співробітників, має бути підготований середній та молодший персонал».

Чому виникає хвороба? Екологія, якість їжі, спосіб життя, спадковість- такі причини називають лікарі. «Рак ніколи не виникає на до того здоровому органі. 10% випадків у середньому - генетично детерміновані, як спрацювали. 90% - це спорадичний , це той, який ми набуваємо у процесі життя. Що ми їмо, чим дихаємо і який стиль спосіб життя ведемо. Живемо у середовищі формальдегідів, викидів від дизельних двигунів. Продукти розпаду дизельного палива увійшли у перелік перших канцерогенних речовин і в Європі від них вже відмовляються», - додає Євген Готько.

Один з найвищий показників раку шлунку в Японії (зумовлений генетично). Далі йдуть Україна, Росія, Білорусія, у цих країнах люблять копченості. Копченості - висококанцерогенний продукт, а у нас його дуже люблять. Особливо в Закарпатті.  Додаються і соціальні фактори: бідність населення, хронічних стрес як один з основних чинників, повідомляє Ужгородський прес-клуб.

Теги: онкозавхворюваність, лікарі

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати