Прикарпатський науковець Едуард Кузьменко передбачає зсуви на Закарпатті

Едуард Кузьменко

— Ось ви тицяєте на карті — хочете собі тут хату побудувати. Думаєте: поповзете чи ні. Приходите до мене, і ми перевіряємо, — розповідає вчений, як можна застосовувати його розробку. — Якось я їхав до Косова й почув повідомлення, що поблизу Буківця сталися два страшні зсуви. Я тоді випадково взяв свою карту і ми знайшли цю точку — усе червоним замальоване, тобто ймовірність зсуву майже стовідсоткова. Я їх передбачив.

Науковець проводить до університетської аудиторії з картами Західної України. Показує зсувонебезпечні регіони: Рахівський та Тячівський райони Закарпатської області, Путилів, Вижниця у Чернівецькій області.

— Ось, дивіться: вздовж Карпатського хребта, де немає лісу, за десяток років у різних регіонах спостерігатиметься збільшення кількості зсувів, — показує на карті. — Сьогодні ми можемо прогнозувати сонячну активність, сейсмічну, збільшення чи зменшення кількості опадів. Якщо все скласти до купи, то знайдемо показник, що й визначатиме ймовірний зсув.

Дослідники визначають основні чинники, що сприяють зсувам: межі населеного пункту, склад породи, відстань від річки та дороги, висота над рівнем моря, нахил поверхні. Щоб дізнатися, коли буде зсув, спостерігають також за сонячною активністю. Вона є періодичною й визначається кількістю чорних плям на сонці.

Кожне десятиліття відбуваються спалахи. В Україні у спеціальному каталозі зареєстровано 2700 зсувів. Із них на початку 1980-х у Карпатському регіоні сталося близько 600. Вони припали на період сонячної активності.

— Нині ми живемо у мінімумі сонячної активності, а коли буде максимум, зсуви активізуються. Через десять років у різних регіонах Карпат спостерігатиметься збільшення кількості зсувів. 2019-го буде те, що ми називаємо масово-катастрофічна активізація, — прогнозує Едуард Кузьменко.

Систему передбачення зсувів ученого хочуть встановити на всій території України. Державна геологічна служба замовила прикарпатським науковцям створити систему прогнозування. Спочатку працюватимуть на Закарпатті, потім — на південному узбережжі Криму.

Своє відкриття професор Кузьменко зареєстрував торік. Тепер чекає на патенти. Росіянам надіслав заявку на просторовий патент — щоб прогнозувати, де станеться зсув. До лютого наступного року очікує на папери. В Україні мають дати часовий патент — щоб відповідати на запитання ”Коли?”. Тут чекати довше — понад два роки.

Едуард Кузьменко показує картки з презентації, що  відбулася кілька тижнів тому в Києві.

— Це Чернівці, колись тут була дорога, а зараз ”гармошка”, — коментує. — А це Київ — усе правобережжя через кілька років опиниться під загрозою.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати