Пройшлись народними віруваннями адвенту від черешневих гілочок (барборок), які ставлять у воду, випікання колачів, прикрашання ялинки, вибору подарунків (чеський письменник Карел Чапек вважав, що найкращим подарунком є той, радість від якого є більшою, ніж його вартість), готування різдвяної вечері (головною стравою столу є смажений короп), ворожіння (пускання човників, краяння і чищення яблук, лиття олова, кидання черевиків через плече, зберігання риб’ячої луски і т.д.) аж до коляд. Останні не тільки слухались, але й співались. Деякі способи гадань дівчата взяли собі на замітку.
Цікавими є нові надходження до літературної полички. Це газети, брошури про Чехію, економічні журнали, літературні та театральні часописи, пізнавальна та наукова література, зокрема соціологічні дослідження Академії наук ЧР, інформація про новинки в навчальному процесі Карлового університету, центри для мігрантів, які дають краще уявлення про сучасну Чехію.
Пройшлися також чеськими слідами знаменитого земляка, силового атлета з Білок, що на Іршавщині, Івана Фірцака (Кротона), якого в народі називали Іван Сила. Документальну книжку «У пошуках Івана Сили», яка побачила світ восени цього року, представив автор – закарпатський письменник та журналіст Олександр Гаврош.
Крім кулінарної сторінки, яка була представлена різдвяним імбирним печивом, започатковано кіносторінку. Першою стрічкою у ній стала історична німа драма «Корятович (Чарівний ключик карпатський)», знята чехами в 1922 р. В основу фільму лягла легенда про князів Лаборця та Корятовича, написана закарпатським письменником та істориком Василем Пачовським на основі народних переказів. Оскільки фільм не зберігся в чеських кіноархівах, переглянули світлини з фільму, що друкувалися в тодішній чеській пресі. Для кращого уявлення про німе кіно подивилися уривок із психологічної драми «Еротікон» (1929 р.), що належить до золотого фонду чеської кінематографії. Сучасне чеське кіно презентував трейлер казки «Три брати», яка вийшла на екрани влітку.
Оксана Чужа для Закарпаття онлайн. Фото Михайла Фединишинця