7 серпня з нагоди 80-літнього ювілею в Ужгороді відкриється персональна виставка Яна Пашка (ФОТО)

Коло творчих зацікавлень митця дуже широке. Це живопис і графіка, декоративно-прикладне й монументальне мистецтво тощо. Працює в техніках: олійний живопис, темпера, акварель, батік, літографія. Учень Федора Манайла та Ернеста Контратовича, він успішно продовжив розвиток їхніх  творчих принципів, ідей, що знайшли своє втілення в його роботах. 

Творчість Яна Пашка нерозривно пов’язана з народною культурою краян у всіх її проявах. Любов до народного мистецтва яку  йому прищепив Федір Манайло не полишає його донині. Недарма після закінчення Ужгородського художнього училища він продовжує навчання на факультеті мистецтвознавства Ленінградської академії мистецтв, а дипломну роботу писав на тему “ Народне мистецтво Мараморощини”. Донині – це одне із найгрунтовніших досліджень, де зафіксовано та проаналізовано вишивку, різьбу та кераміку Хустщини.

Любов до свого народу до його культури знайшла своє вираженя в роботах, що були об’єднанні в серіїї “Народні умільці” та “Етнографія мого краю” і створені в 70-х роках. На полотнах майстер увіковічнив екстер’єри та інтер’єри житла наших предків, їхній повсякденний та святковий одяг, побут, розкрив їхній світогляд. Вже нині ці роботи мають неабияку цінність і представляють інтерес не тільки для науковців-етнографів. А з  роками їхня цінність тільки зростатиме. Самоусвідомлення автора, його творче зростання проходило тоді, коли він навчався в Ленінграді, жив у чужому культурному середовищі. Саме це виявило, укріпило і підсилило його любов до рідної культури, до краян, що до нині живить й дає наснагу  творити.

Вітер перемін буремних 80-х років, коли народжувався новий політико-економічний устрій, мало позначився на тематиці творів Яна Пашка. Він працює в жанрі пейзажу, натюрморту, портрету, створює роботи на сакральну тематику. Але, в якому би жанрі не працював художник, він створює оригінальні й неповторні роботи, що вирізняють його серед інших митців. Його система образотворення найбільш співзвучна із системою Юрія Герца та Івана Ілька. І це не дивно, адже вони були учнями і послідовниками Федора Манайла, корифея крайової школи живопису, а ще товаришували й тісно співпрацювали. Образотворчість Яна Пашка базується на гіперболізації, стилізації та міфологізації оточуючого світу, що зближує його з Манайлом. Він репрезентує закарпатське мистецтво, що грунтуєься на традиціях народного образотворення. Від початку своєї творчої діяльності майстер не перестає дивувати світ. Щоразу він по-іншому відкриває його для себе й щедро дарує людям власне бачення краси й гармонії.

Художник Олександр Мондич характеризуючи  митця пише: “Його кредо – знання, вивчення, розуміння. У мистецтві він ставить свої завдання, володіє нестримною фантазією, добирає єдино слушну систему зображальності. Це завжди самостійні твори різного сюжетного змісту, об’єднані внутрішнім зв’язком, який надає їм явно виразний особистий погляд художника на світ. Але побачене не є дзеркальним відображенням. Натура перевтілюється індивідуальним світосприйняттям художника”.

А відома поціновувачка мистецтва Анжела Ман вважає, що Ян Пашко, його мистецтво – це взагалі унікальне й неповторне явище в мистецькому житті як Закарпаття так і України, що не має аналогів. До слова, саме вони популяризують творчість Яна Пашка, всіляко його підтримують.

Дивлячись на його твори, ми мимоволі починаємо говорити про те наївне мистецтво, яке реалізовується в народних картинах, ікописі, настінних розписах хат. Але водночас ми бачимо, що це самодостатнє мистецтво з використанням елементів народного образного мислення.  Переконаний, що такий художник, як Ян Пашко повинен сприйматись нині, як один із найчільніших, найцікавіших митців, які репрезентують мистецтво краю далеко за його межами, у всьому світі. .  Його роботи – привабливі, загадкові, містичні, казково прекрасні. А мислення – закорінене у народній стихії та культурі. У стилістиці його творів прочитується код української нації. Мистецтво, яке він створює – національне, і в цьому значимість його творчості. 

Ян Пашко – самодостатній митець-філософ, який живе в гармонії із собою і оточуючим світом. Він позитивно, з розумінням і гумором сприймає все, що відбувається в його житті і навкруг. Його незламний оптимізм не має меж. Художник щиро любить людей і вони платять йому тією ж монетою.

Народився Ян Пашко 7 серпня 1934 року в Чехословаччині в місті Великі Порічі, Судети. Коли йому було 5 років він втратив батька. Відтоді, в пошуках заробітку сім’я переїжджала з міста в місто. Довелось трохи жити в Угорщині, спочатку – у м. Будапешт, а згодом – у м. Бічке.

На Закарпаття родина переїхала 1945 року. Закінчив семирічку у м. Берегово. У 1950-1953 роках навчався у Хустській профтехшколі за фахом червонодеревник. Чотири роки відслужив у лавах радянської армії. З 1958 до 1964 року навчався в Ужгородському художньому училищі, а продовжив освіту в Ленінградській академії мистецтв. Закінчивши академію повертається в м. Хуст, де живе донині.

Теги: виставка, Ян Пашко

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати