Часопис цьогоріч відзначає своє 100-річчя. Нині наклад журналу складає 19 тисяч екземлярів. А за радянских часів це було одне з найпопулярніших і презентабельніших видань, яке виходило щомісця півмільйонним накладом і конкурувало з відомим «Огоньком». Вимоги до матеріалів, що друкувались в «Україні», були назвичайно високими. Не дивно, адже на це видання започаткував сам Грушевський, а серед автури були такі історично значимі величини як Довженко, Тичина , Рильський… Останнім власкором «України» в нашій області був нині вже покійний метр журналістики Василь Ільницький.
В редакторських планах Ігоря Паримського - суттєве збільшення тиражу журналу, відкриття студії FM і телеканалу. Підтримку цим амбіційним планам забезпечують засновники журналу, земляки Паримського – бізнесмени з Волині. Наразі в представлених журналістам номерах журналу превалювали політики і мистецтво. Наскільки вдасться зацікавити читача і повернути колишню популярність цьому виданню – невідомо. Адже, гортаючи сторінки старих журналів, можна знайти безліч цікавої аналітичної, історичної, літературної чи пізнавальної інформації, розважальні сторінки, кросворди і т.д. На жаль, нове видання поки такою широкою палітрою не може похвалится. Можливо, минуло ще занадто мало часу, щоб новопризначений редактор спромігся щось докорінно змінити, адже керує журналом він тільки третій місяць.
Редакційна політика журнала спрямована на консолідацію суспільства та підняття іміджа України. «Ми не заангажовані на жодну партію» - запевнив керівник журналу.
Наприкінці І. Паримський представив нового власкора і керівника кореспондентського пункту «України» на Закарпатті - Василя Нитку. За словами Ігоря Паримського, цей вибір він зробив виключно за особистими переконаннями та симпатіями.
Закарпаття online
17 серпня 2007р.
Теги: