- Пане Юрію, коли започаткований цей фестиваль і яка його мета?
Фестиваль започаткований народним артистом України співаком Іваном Поповичем три роки тому. Розпочинав він його у себе на батьківщині, на Іршавщині в селі Осій. Мета конкурсу – це, перш за все, підтримка наших закарпатських молодих виконавців народної та естрадної пісні, тому від відкривався як міжрегіональний. Але вже перший конкурс показав, що є багато бажаючих прийняти у ньому участь із-за меж області із різних куточків України. Тому тепер він набув статусу всеукраїнського.
- Перші два конкурси проводилися в Осої. Чому вирішили змінити місце проведення?
Цьогорічний фестиваль збігся у часі зі святкуванням 1120-річчя міста Ужгорода, тому було вирішено провести його саме тут.
- Розкажіть про сам конкурс?
Цього року у фестивалі взяло участь близько 50 виконавців, які були розділені згідно умов Положення на три вікові категорії: від 10 до 13 років, від 14 до 17 років та від 18 і більше. Географія учасників цьогоріч трохи змінилася. Приїхали виконавці всього із 4 областей. У попередні роки доходило десь до 10 регіонів. Пов’язане це із тим, що довго вирішувалося питання де саме проводити конкурс і не змогли заздалегідь повідомити області.
Що стосується рівня виконання, то рівень із самого початку був досить високий і зараз, чесно кажучи, виконавці рівень не опускають, а навпаки інколи з’являються у певних номінаціях дуже яскраві діти. Цього року, наприклад, нас дуже порадувала Свалява, де Іван Ливч став переможцем у вікові категорії від 10 до 13 років, а Вікторія Бобаль зайняла третє місце у цій категорії.
- Чим відрізняється цьогорічний конкурс від попередніх?
Перш за все рівнем організації. Умови для артистів були кращими. Конкурсантам було надано приміщення Закарпатського академiчного обласного театру ляльок «Бавка», де хороша акустика. Вони мали можливість відпочити з дороги, розспіватися, налаштуватися і тим самим краще себе проявити. У попередні роки конкурс проводився на відкритій сцені надворі. Щодо гала-концерту, то, безперечно, велика сцена в центрі Ужгорода, велелюдність публіки зробили його більш престижним. Тим більше, що концерт співпав з днями міста і приїжджі учасники із-за меж області мали ще і можливість краще познайомитися з Ужгородом.
Також змінився формат фестивалю. Цьогоріч він проводився у малій формі – у жанрах популярної і народної пісні. Ми зняли такі напрямки як “інструментальний жанр” та “ екстрадно-цирковий жанр”, зняли великі колективи такі, як ансамблі. Перейшли у формат соло, дует, тріо. Причиною є те, що у цих жанрах ми не набирали необхідної кількості учасників на конкурс. А для циркових трюків потрібна спеціальна техніка та багато часу, щоб установити і закріпити реквізит.
- А щодо журі ?
Склад журі більш-менш стабільний. Складається він із 7 закарпатців. Серед них відомі імена, такі як соліст Закарпатської обласної філармонії Петро Матій, заслужений артист України Олександр Садварій, заслужений працівник культури України та викладач Ужгородського коледжу культури і мистецтв Олександр Ухач, поет-пісняр Іван Петровцій. Іван Попович участі у роботі журі не бере.
- Хто є організаторами фестивалю ?
Засновником і організатором безперечно є Іван Попович. Свою підтримку надавали і надають Іршавські райдержадміністрація і районна рада та управління культури Закарпатської облдержадміністрації. А цього року, оскільки захід проводився в Ужгороді, місто надало організаційну та фінансову допомогу (сцена, звук та освітлення були за рахунок міста). Спонсорами також виступили депутат обласної ради Олександр Антал та депутат Ужгородської міської ради Богдан Андріїв.
- Крім самих титулів переможців пісенного конкурсу, ще були якісь призи ?
Так, нагороджували ще і грошовими преміями. Призовий фонд склав 23 тисячі гривень, які ми розподілили між переможцями. Сформований він із коштів, які передбачила обласна адміністрація через Програму розвитку культури.
- Що дає виконавцям участь і перемога у цьому конкурсі?
Володарів двох попередніх Гран-прі Кизляк Віталіну з Осою та Юращук Марину з Рахівського району Іван Попович задіює у своїх концертах. Вони співають разом з ним на сцені. Цього року переможцем стала відома закарпатцям Дарина Степанюк з Перечинщини. Може їй буде важче співати з народним артистом, бо вона виконує в основному автентичну народну пісню і до того ж акапельно. Попередні роки вигравали Гран-прі «естрадники», а цього року журі зійшлося в думці, що виконавиця народної пісні має володіти головним призом. Але Даринка виступала вже на багатьох фестивалях і я не сумніваюся, що у неї буде хороше майбутнє. Крім того, учасники, які зайняли ІІ і ІІІ місця згідно Положення мають право брати участь у наступному конкурсі.
Діти, що беруть участь у конкурсі однозначно не пропадають. Ми бачимо їх професійний ріст. От, наприклад, ужгородка Іванка Білак, яка зайняла цього року друге місце у віковій категорії від 14 до 17 років, минулоріч була лише дипломанткою фестивалю. Вона зробила значно великий крок вперед. Це ж саме можна сказати і про цьогорічну переможницю у цій категорії Юлію Бежинець з Ракошина. Участь у таких конкурсах – це школа і великий досвід. Якщо хтось хоче добитися якихось успіхів у цій професії, повинен брати якомога більше участі у таких конкурсах.
Оксана Чужа для Закарпаття онлайн