Як уже повідомлялось, у контексті відповідної «рекламної» теми виданням було надіслано кілька інформаційних запитів на адресу Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради.
У запитах редакція цікавилась, насамперед, ким, коли і на який період було видане погодження на розміщення реклами на пам’ятці архітектури Національного значення. Згідно з відповіддю з міськради, дозвіл на розміщення реклами був виданий у 2009 році одним із рішень виконкому.
Однак, згідно із Законом України "Про охорону культурної спадщини", будь-які втручання в історичних ареалах міст, надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках архітектури національного значення, а, отже, і розміщення рекламних носіїв - прерогатива виключно центрального органу охорони культурної спадщини. На чому також наголошувалось у публікаціях Закарпаття онлайн на відповідну тему.
В останньому запиті журналіст видання, крім іншого, просив надати копії дозвільних документів, згідно з якими на стіні пам'ятки архітектури свого часу з'явився рекламний брандмауер. А також надати інформацію, в яких розмірах було забезпечено фінансові надходження до міського бюджету від його розміщення.
Натомість, у відповіді на запит у Департаменті міського господарства повідомили: "... суб’єкт підприємницької діяльності на вимогу департаменту міського господарства демонтував рекламну площину з фасаду будівлі № 2 по вул. Ракоці".
Тобто, за ініціативи і безпосередньої участі Закарпаття онлайн, міська влада нарешті спромоглась вирішити питання із незаконно розташованою на пам'ятці архітектури рекламною площиною.
Щоправда, "спогад" про неї поки ще залишається: у вигляді каркасу, який також не завадило б демонтувати зі стіни. Адже, по-перше, в історичному ареалі забороні, наголошуємо, будь-які втручання. А по-друге, за присутності каркасу місто аж ніяк не застраховано від появи в майбутньому на цьому ж місті іншого "рекламного шедевру".
А ще тиждень тому на стіні "Амбару та винного льоху" жінка в капелюсі "наливала гостям каву"