Екологічно безпечній народній гідроенергетиці на Закарпатті бути

Звісно, жодного представника громадськості на круглий стіл до телестудії не запросили — цілком у дусі нинішніх провладних ЗМІ. Втім, загалом це дуже добре, що через півтори роки діяльності Форуму у нього нарешті з′явилась, хоч і заочна, але група опонентів.

Але повернемось до інтерв′ю. Пропустимо його просвітницьку частину щодо альтернативної енергетики, почерпнуту з учбового посібника (а не наукової монографії) професора Попа С.С. «Природні ресурси Закарпаття». Справді, хороший учбовий посібник для студентів. Але далеко-далеко не єдине джерело інформації щодо головної мети інтерв′ю — підкреслити, що на Закарпатті найбільший в Україні гідроенергетичний потенціал гірських річок. Це давно відомий факт, який ніколи не був предметом суперечки з боку громадськості. А далі слідує «єдино правильний» висновок: на сьогодні ми в області «видобуваємо «аж» 5-7% електроенергії за рахунок Теребле-Ріцької та кількох міні-ГЕС. Отже — «…ще в десять разів треба нарощувати потужності, щоб забезпечити себе тільки в частині енергії електричної». Коментарі, як кажуть, зайві.

Запам′ятаємо цю цифру від професора Попа С.С. — 70% майбутньої електроенергії області від власних малих і міні-ГЕС. В перерахунку на реальну кількість достатньо водних малих річок і потічків — це близько 200-230 МГЕС дериваційного та змішаного типу. Тобто, коли річку спрямовують у багатокілометрову трубу, нерідко регулюючи її природний стік греблями та водосховищами, назавжди змінюючи її гідрологічний режим і знищуючи тим самим все живе навкруги. Справжня наукова громадськість України, включаючи всі профільні академічні інститути, давно назвала такі плани для Карпат екологічною катастрофою. В інтерв′ю ж професора Попа С.С. навіть слова «екологія» не згадується… Це все одно, що прийти до буйнозеленого лісу, замешканого сотнями рослин і тварин, і почати жадібно рахувати кубометри деревини під зруб на майбутній лісосіці. До речі, це теж нинішня реальність.

Виникає просте питання: чому і в чиїх інтересах справді потужний гідроенергетичний потенціал малих річок Карпат раптом став таким затребуваним? На нього є так само проста відповідь: виключно голий економічний інтерес і надприбутки від «зеленого тарифу» штовхають привілейований бізнес в царину саме міні-ГЕС, які дозволять швидко повернути інвестиції в їх проектування та будівництво. До речі, «зелений тариф» бізнесу виплачують з наших же податків. Ми ж і втрачаємо назавжди малу річку чи потічок у його первісному природному стані, чисту питну воду, рибу, можливість розвитку туризму. Це вже сталось у Тур′я Поляні, де громадськість не встигла свого часу донести до людей правдиву інформацію про наслідки зведення міні-ГЕС, про що в інтерв′ю професора Попа С.С. говориться, як про невиправдані «страшилки» від активістів. Радимо всім поїхати до Тур′ї Поляни і побачити все на власні очі та поговорити з людьми.

Варто особливо наголосити на тому, що саме екологічна громадськість Форуму екологічного порятунку Закарпаття в цій далеко непростій, начебто «дискусії» з апологетами привілейованого бізнесу стоїть виключно на державницьких і правових позиціях в збурюваній проблемі міні-ГЕС на гірських річках краю. Нас не вдасться (з метою відволікти увагу від головного) представити такими собі підбурювачами сільських громад і поширювачами необґрунтованих екологічних «страшилок» щодо міні-ГЕС. Мова йде уже навіть не стільки про майбутню безпеку довкілля краю, як про порушення законів з боку багатьох учасників процесу проштовхування проектів міні-ГЕС у районах. Мова йде також і про ігнорування чинних Енергетичної стратегії України до 2030 року, та Схеми планування територій Закарпатської області, дивні управлінські рішення на районному рівні, спроби фальсифікації громадських слухань, владний тиск на людей та ін.. Президент і Уряд України за останні кілька років надав громадськості немало ефективних і законних інструментів та механізмів у подібних ситуаціях. Ми ними неодмінно скористаємось.

Тепер щодо величезного гідроенергетичного потенціалу малих річок Закарпаття, про долю якого пролито вже стільки крокодилячих сліз. Є просте, ефективне, сучасне і головне — екологічно безпечне і суспільно справедливе рішення цієї проблеми. Звісно, не Форум екологічного порятунку Закарпаття долучався до технічних чи проектних та інших рішень, але ми готові здійснювати інформаційну, промоційну та організаційну підтримку цієї масштабної програми з поки-що умовною назвою «Народна гідроенергетика Закарпаття».

Мова йде про масове практичне використання мікро-ГЕС (потужність — до 0,1 МВт) на гірських сільських територіях. Без будь-яких гідротехнічних чи дериваційних споруд, що робить їх екологічно безпечними. Без спецдозволів і підключень до загальної електромережі. Для приватних будинків, ферм,  малих підприємств і громадських установ та закладів. Про всі переваги і наміри програми «Народна гідроенергетика Закарпаття» ми невдовзі здійснимо низку публікацій та інформаційну кампанію для громад гірських районів Закарпаття.

Гідроенергетичний ресурс малих річок Закарпаття належить громадам краю і тому отримувана від нього в цілком екобезпечний спосіб енергія повинна служити людям, а не місцевим олігархам.-

Теги: гідроенергетика, міні-ГЕС

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати