Енергетична верба на Закарпатті: переваг більше, аніж недоліків

Нещодавно одне з угорських агротовариство висадило на Ужгородщині кілька гектарів енергетичної верби. Це вже не перший досвід вирощування цієї культури у нашому краї.

Енергетична верба на Закарпатті: переваг більше, аніж недоліків

На сьогоднішній день відомо близько 20 видів швидкоростучих рослин, які можна вирощувати для отримання рослинної біомаси: евкаліпт, верба, тополя тощо. Зібрана біомаса використовується для виробництва теплової та електричної енергії. Вона також є сировиною для виробництва твердого біопалива: гранул і брикетів. У помірній кліматичній зоні, в якій знаходиться Україна, для вирощування енергетичних рослин, як зазначають науковці, найкраще підходять сорти швидкоростучої верби.

На Закарпатті про висадження енергетичних верб спеціалісти заговорили ще з 9 років тому: тоді почалося активне запозичення закордонного досвіду з видобутку біопалива. Адже у країнах ЄС використання енергетичних культур особливо популярне: у Данії ця культура вирощується тільки на 500 га сільськогосподарських земель, у Швеції плантації верби складають біля 20 тис. га. Відтак, починаючи з 2006 року в Україні плантації енергетичної верби посаджено в Івано-Франківській, Волинській, Львівській, Тернопільській та Рівненських областях.  Цього року доповнити колекцію енергетичних культур вербою планують і в ботсаді УжНУ.

У чому ж беззаперечна цінність цієї культури? По-перше, серед усіх енергетичних рослин саме вербу сьогодні найкраще використовувати в якості основної енергетичної культури для виробництва твердого палива. До речі, за словами доцента кафедри лісового господарства Едуарда Туриса, таке тверде біопавливо як брікети на Закарпатті взагалі дістати у сьогоднішніх реаліях просто неможливо. По-друге, вона абсолютно невибаглива до ґрунтових умов і нею можна засаджувати землі, на яких інші культури не можна ворищувати, а по всій Україні їх маса. "Якщо енергетичною вербою засаджувати такі землі, які зараз не обробляються, то це буде набагато краще, ніж спалювання сухої трави на необроблюваних ділянках. Це, найпаче, збереже тутешню флору і фауну, які, беззаперечно, все у більших масштабах страждають від щовесняного спалювання хмизу". Звичайно, є велика можливість отримання хорошого фінансового прибутку від вирощування цієї культури, що є для Закарпаття, та й усієї України великим плюсом, зважаючи на малу кількість робочих місць, енергозатратність та масштабну непридатність земель для сільськогосподарського користування у країні.

До речі, в Україні висаджувати енергетичні культури на землях сільськогосподарського призначення забороняється і законом. Наприклад, у сусідній Польщі, енергетична верба входить до переліку сільськогосподарських. Якщо ж землі зайняті останніми, то країна надає фермерам безвідсотковий кредит на 25 років для “нарощення” окремих територій під енергетичні рослини. Наші фермери з Волині теж намагаються достукатися до законодавчих органів з обгрунтованим проханням внести енергетичну вербу у списки сільськогосподарських культур.

Однак, масова популярність енергетичних культур нині спровокувала  суперечки у наукових колах про беззаперечну перевагу висаджень цих культур:  дехто акцентує увагу на шкоді "зелених енергетиків"  ґрунтовій  системі.  “Звичайно, рослина, яка інтенсивно росте й інтенсивно витягує з ґрунту все їй потрібне. Якщо не слідкувати за цим і не вносити добрива, земля, де висаджена ця енергетична культура, з часом може перетворитися на пустир”, – зауважує пан Едуард.  Таким неприємним досвідом поділився із “Зеленим Закарпаттям” фермер з Іршавщини Василь Волошко. Каже, що з кілька років тому висадив цю культуру поблизу своєї дачної ділянки, бо і так земля пустувала. Вже через 5 років територія, на якій росла енергетична культура та кілька кущів гібіскуса була повністю спустошеною. І що найцікавіше: на ній фермер вже не зміг висадити ані нову вербу, ані будь-яку іншу культуру. “Довелося 2 роки удобрювати землю, аби вона повність "переродилася”, – каже пан Василь.

«У ґрунтознавстві є так зване “правило лімітуючого елемента”: Якщо ґрунт втрачає хоча б один родючий елемент навіть при надлишку інших, то і користь землі загалом втрачається. Якщо культура “забрала” весь цинк, то скільки б не було у землі азоту – це не допоможе ані її подальшому зросанню, ані виживанню загалом. Тому ті, хто насаджують енергетичну вербу повинні постійно і комплексно удобрювати ґрунт мікро- і макроелементами”. Так, робота, безперечо, немала: для удобрення енергетичних культур знадобляться чи не всі елементи таблиці Менделєєва і для їхнього вчасного і правильного використання потрібно теж немало затрат, однак, більшість спеціалістів переконані, що результат того вартує.

16 липня 2013р.

Теги: енергетична верба

Коментарі

Богданка 2013-07-17 / 14:57:53
А де живуть ті "спеціалісти", що "переконані, що результат того вартує"? Де збираються ростити дітей і внуків? За бугром? Невже у когось є ілюзія, що при нашій безконтрольності і безкарності хтось буде займатися недешевим відновлюванням грунтів? Знаєте, пророцтво майя про кінець світу мене і в п"ятах не свербіло, але коли починаються міні-ГЕС на гірських річечках, енергетичні верби, премікси та інші "покращення" (заполіровані закриттям лікарень, шкіл, зняттям поїздів), - я розумію, що до нього не так уже й далеко.

НОВИНИ: Економіка

16:32
/ 1
У Франції відкрили перше у світі індустріальне виробництво целюлози з опалого листя на основі стартапу закарпатця Валентина Фречки
01:03
/ 8
На Закарпатті наразі перебуває 40% усього релокованого бізнесу України
20:35
На третій рік війни об'єми будівництва в Ужгороді майже втричі перевищили довоєнні показники – ЛУН
22:24
Зміни в митному законодавстві ЄС спричинили черги вантажівок перед КПП "Вишнє Нємецьке - Ужгород"
23:35
/ 1
Пов'язана із львівським бізнесменом фірма купила ще один дозвіл на видобуток мінеральної води на Закарпатті
11:11
/ 3
Посуха знищила більшу частину врожаю хурми на Закарпатті
22:05
Торік з прибутками спрацювали 73% підприємств Закарпаття
11:19
АРМА оголосила конкурс на управління ключовим логістичним комплексом Закарпаття "Термінал Карпати"
15:47
/ 2
Завершення будівництва євроколії на ділянці Чоп—Ужгород заплановано на 2025 рік
11:31
/ 1
На аукціонах "Земельного банку" за суборенду землі на Закарпатті ціна за гектар сягла майже 10 000 грн
00:59
/ 3
Підняття мінімальних роздрібних цін на вино стане подарунком для продавців "лівого" вина – Гарновдій
14:59
/ 3
Триває активна фаза будівництва євроколії між Чопом та Ужгородом – "Укрзалізниця"
11:13
Через закарпатську митницю найбільше експортують зерно та деревину, а імпортують - легковики та вантажівки
15:01
Цьогоріч на Закарпатській митниці найбільше податків сплачено за ввезення автомобілів, моніторів і проєкторів, телефонів та водонагрівачів
13:47
/ 1
Індустріальний парк на Берегівщині, один з трьох в Україні, отримає державні 148 млн грн на будівництво залізничних колій та електричної інфраструктури
16:31
З початку року на Закарпатті ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 3,3%
16:18
У серпні споживчі ціни на Закарпатті зросли на 0,6%
01:28
З Харківщини на Закарпаття релокувалися 11 компаній корпорації родини Шуфані
20:51
/ 2
В Ужгороді будують завод із виробництва лікарських препаратів з плазми крові
20:22
/ 2
На Закарпатті за рік податкові надходження від туристичної галузі зросли на 45%
20:43
На Закарпатті запрацював "сухий порт" "Термінал Чорнотисів"
13:52
Кооператив із Закарпаття третину врожаю яблук продав у Європу
11:38
У Горонді на Закарпатті планують збудувати вже три сухих порти
17:38
На кошти ФАО кооператив з Берегівщини планує виробляти вино
20:17
/ 6
Кабмін сьогодні зареєстрував новий індустріальний парк у Мукачеві: планують залучити 36 млн євро інвестицій
» Всі новини