Енергетична верба на Закарпатті: переваг більше, аніж недоліків

На сьогоднішній день відомо близько 20 видів швидкоростучих рослин, які можна вирощувати для отримання рослинної біомаси: евкаліпт, верба, тополя тощо. Зібрана біомаса використовується для виробництва теплової та електричної енергії. Вона також є сировиною для виробництва твердого біопалива: гранул і брикетів. У помірній кліматичній зоні, в якій знаходиться Україна, для вирощування енергетичних рослин, як зазначають науковці, найкраще підходять сорти швидкоростучої верби.

На Закарпатті про висадження енергетичних верб спеціалісти заговорили ще з 9 років тому: тоді почалося активне запозичення закордонного досвіду з видобутку біопалива. Адже у країнах ЄС використання енергетичних культур особливо популярне: у Данії ця культура вирощується тільки на 500 га сільськогосподарських земель, у Швеції плантації верби складають біля 20 тис. га. Відтак, починаючи з 2006 року в Україні плантації енергетичної верби посаджено в Івано-Франківській, Волинській, Львівській, Тернопільській та Рівненських областях.  Цього року доповнити колекцію енергетичних культур вербою планують і в ботсаді УжНУ.

У чому ж беззаперечна цінність цієї культури? По-перше, серед усіх енергетичних рослин саме вербу сьогодні найкраще використовувати в якості основної енергетичної культури для виробництва твердого палива. До речі, за словами доцента кафедри лісового господарства Едуарда Туриса, таке тверде біопавливо як брікети на Закарпатті взагалі дістати у сьогоднішніх реаліях просто неможливо. По-друге, вона абсолютно невибаглива до ґрунтових умов і нею можна засаджувати землі, на яких інші культури не можна ворищувати, а по всій Україні їх маса. "Якщо енергетичною вербою засаджувати такі землі, які зараз не обробляються, то це буде набагато краще, ніж спалювання сухої трави на необроблюваних ділянках. Це, найпаче, збереже тутешню флору і фауну, які, беззаперечно, все у більших масштабах страждають від щовесняного спалювання хмизу". Звичайно, є велика можливість отримання хорошого фінансового прибутку від вирощування цієї культури, що є для Закарпаття, та й усієї України великим плюсом, зважаючи на малу кількість робочих місць, енергозатратність та масштабну непридатність земель для сільськогосподарського користування у країні.

До речі, в Україні висаджувати енергетичні культури на землях сільськогосподарського призначення забороняється і законом. Наприклад, у сусідній Польщі, енергетична верба входить до переліку сільськогосподарських. Якщо ж землі зайняті останніми, то країна надає фермерам безвідсотковий кредит на 25 років для “нарощення” окремих територій під енергетичні рослини. Наші фермери з Волині теж намагаються достукатися до законодавчих органів з обгрунтованим проханням внести енергетичну вербу у списки сільськогосподарських культур.

Однак, масова популярність енергетичних культур нині спровокувала  суперечки у наукових колах про беззаперечну перевагу висаджень цих культур:  дехто акцентує увагу на шкоді "зелених енергетиків"  ґрунтовій  системі.  “Звичайно, рослина, яка інтенсивно росте й інтенсивно витягує з ґрунту все їй потрібне. Якщо не слідкувати за цим і не вносити добрива, земля, де висаджена ця енергетична культура, з часом може перетворитися на пустир”, – зауважує пан Едуард.  Таким неприємним досвідом поділився із “Зеленим Закарпаттям” фермер з Іршавщини Василь Волошко. Каже, що з кілька років тому висадив цю культуру поблизу своєї дачної ділянки, бо і так земля пустувала. Вже через 5 років територія, на якій росла енергетична культура та кілька кущів гібіскуса була повністю спустошеною. І що найцікавіше: на ній фермер вже не зміг висадити ані нову вербу, ані будь-яку іншу культуру. “Довелося 2 роки удобрювати землю, аби вона повність "переродилася”, – каже пан Василь.

«У ґрунтознавстві є так зване “правило лімітуючого елемента”: Якщо ґрунт втрачає хоча б один родючий елемент навіть при надлишку інших, то і користь землі загалом втрачається. Якщо культура “забрала” весь цинк, то скільки б не було у землі азоту – це не допоможе ані її подальшому зросанню, ані виживанню загалом. Тому ті, хто насаджують енергетичну вербу повинні постійно і комплексно удобрювати ґрунт мікро- і макроелементами”. Так, робота, безперечо, немала: для удобрення енергетичних культур знадобляться чи не всі елементи таблиці Менделєєва і для їхнього вчасного і правильного використання потрібно теж немало затрат, однак, більшість спеціалістів переконані, що результат того вартує.

Теги: енергетична верба

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати