Але найбільше ці відмінності помітні в найскладнішому секторі будь-якої країни – сільському господарстві. Тут полякам немає рівних і тому читачам треба розуміти, чому хтось кращий, а хтось - гірший .
Початок лікування починається з діагнозу, а наше сільське господарство хворе і Європейський Союз нам в цьому не допоможе. Тому що для отримання ліків, або, в даному випадку, грошей, треба мати лікаря, що наглядає за пацієнтом і відслідковує всі зміни. Такого лікаря немає в сільському господарстві Угорщини чи Румунії, і тому вони зараз нарікають на Європейський Союз і малі дотації від нього. Але винні самі угорці чи румуни, а не ЄС. Для спілкування між владою і виробником (дрібним та середнім) потрібен посередник, який збере всю інформацію, опрацює її і зробить висновок щодо кожного питання.
Саме таку функцію в Польщі вже років 50, а в Голландії – вже понад 200, виконує дорадча служба. Що таке дорадча служба і як вона функціонує ?
У кожній області (воєводстві) є осередок дорадчої служби. В ньому працює 300-400 працівників, що розкидані по всій області. Це агрономи, ветеринарні лікарі, інженери, архітектори… Тобто, весь набір спеціалістів, потрібних фермеру для отримання гарного урожаю, побудови дороги , отримання дотації чи створення благодійного фонду. Саме в цьому принципі універсальності послуг є секрет успіху поляків . Вони створили під одним дахом орган, що займається проблемами села. Так в Угорщині ці функції мають навчальні заклади та мережа сільських господарів, але немає однієї організації, що відповідає за все. Так, це дорого. Але поляки підрахували, що кожен злотий, вкладений в дорадчу діяльність, приносить три злоті виробнику чи державі. Маргарет Тетчер свого часу казала, що «ми не такі багаті, щоб купляти дешеве». Саме цим принципом керуються поляки і витрати на дорадчу діяльність фінансує бюджет країни. І змінювати цей принцип вони не будуть . У нас була така стаття в бюджеті 2-3 роки, а потім про це забули. Правда, в нас це був конкурс і дорадчих служб під ці гроші було створено по 4-5 в області, що дозволило потім закрити ці програми як непотрібні. Але мова зараз не про нас.
У Польщі в кожному регіоні створено матеріально-технічну базу для навчання фермерів. Це аудиторії для навчання, лабораторії, демонстраційні поля. Для зручності в кожному осередку є готель, і фермер, приїжджаючи на навчання, ні про що, крім цього навчання, не думає. Безробітний може отримати допомогу одноразову і безповоротну в розмірі 20-30 000 євро лише після отримання диплому чи кваліфікаційного свідоцтва від дорадчої служби. Так, якщо ти хочеш розводити кролів, то спочатку ти маєш пройти курси і мати знання по годівлі та утриманню. Дружба чи корупція тут не проходять .
Саме таку систему почали створювали в Польщі п’ятдесят років тому. Правда, в поляків після війни 60% землі залишалося в приватній власності і це була гарна передумова. І ось нас запросили на свято – 45 років підкарпатського осередку дорадницва в Бохухвалі (передмістя Жешува) .
Кожен осередок в кожній області має свій день свята і в цей день тут відбуваються торги, урочистий концерт і все це нагадує свято Золотої осені, що роблять у нас. З усієї області привозять корів, свиней, курей, кролів інше. Все, що отримало приз чи нагороду. І тут відбувається церемонія нагородження переможців, змагання народних ансамблів і конкурс на кращу страву. Правда, продають тільки пиво, а тому свято не перетворюється в пиятику .
Оскільки в даному випадку це була кругла дата, то на свято приїхав міністр сільського господарства Польщі Станіслав Калемба і всі дорадники були цим дуже задоволені. Саме зараз проводяться переговори щодо бюджету Європейського Союзу на 2014-2020 роки і всіх цікавило, що отримає Польща. Тому що в області було багато програм, що були неповністю профінансовані. Так в області утворився борг перед фермерами, що будували дороги до своїх господарств.
Міністр не тільки дивився на свято, а й був безпосереднім його учасником. Через певний проміжок часу його запрошували на трибуну і він вручав нагороди переможцям. Сидіти йому не давали і він з задоволенням щоразу піднімався на сцену. Щоразу він розповідав про тяжкі перемовини в Брюселі і про те, що Польща ще не мала таких коштів, які отримає в 2014-2020 роках.
Найбільше мене здивувало, що в нього не було охорони. Я сидів за міністром і запитав людину, що мене привела: «Ви охоронець?». «Ні , я заступник директора осередку. Того, хто Вас запросив» . Я не був готовий до такої відкритості – у нас це просто неможливо.
Після урочистої частини нас запросили на вечерю, де міністр сів вечеряти разом з усіма і їв те, що всі. Йому ставили запитання, часом важкі, але він давав вичерпні відповіді. Полякам також не всі правила подобаються, що існують в Європі.
Але крім дотацій і субсидій, треба приймати і те, що не завжди подобається.
На наступний день свято починалося зі служби в костьолі, куди принесли прапори дорадчого осередку і прийшли всі працівники, в тому числі міністр. Протягом служби міністру дали слово і він розповів полякам, що робить для них уряд. Тобто, він гарно себе почував і на трибуні, і серед виробників, і в церкві . Весь час я порівнював з нашими умовами і настрій псувався.
Після служби в церкві свято продовжилося. Поляки приділяють багато часу різним нагородам і церемоніям і не шкодують на це грошей. Нагороджують всіх, навіть дітей. Це треба бачити, як ці діти за кроля чи голуба отримували грамоту від міністра. Цій людині не потрібна охорона, оскільки він не робить нічого кримінального. Його охороняють його некорумпованість і чесніть . А інших рецептів в світі немає, як немає і досконалої, 100-відсоткової охорони.
Після нагородження був урочистий обід і міністр мав їхати до Варшави. Йому прийшли заспівати учасники народного хору і тут міністр гарно вислухав ці пісні і попросив акордеон. А потім сам так заграв, що всі аж рот відкрили. Я сказав своєму колезі: «Слухайте, пане Андрію. Більше в житті вам міністр грати не буде". Я вперше бачив людину, яка так органічно почувалася у різних середовищах . Це неможливо купити.
Чому вони так гарно живуть, а наші села вимирають? Головне тут не гроші. Головне – любов. Вони люблять свої села, своїх мешканців . І все для них роблять через посередників – дорадчі служби. Тому що ні виробник сам по собі, ні влада не можуть спілкуватися без посередника, бо у всіх різні цілі. Посада дорадника нагадує адвоката в суді, що представляє інтереси клієнта. І полякам треба цю посаду.
Олександр Омельченко, "Терра Деї", для Закарпаття онлайн