Ужгород. Липова алея
Шкідник, який за рік дає 5 поколінь потомства, спричиняє появу грибів-паразитів на деревах, а також заважає синтезу органічних речовин рослини, тобто пошкоджує листя.
Як повідомила провідний науковий співробітник Закарпатського територіального центру з карантину рослин Української академії аграрних наук, кандидат біологічних наук Алла Садляк, причина поширення молі до болю банальна — вкрай неякісне прибирання опалого листя, в якому і
зимує шкідник. Та ще й через відсутність фінансового забезпечення не було проведено хімічного захисту каштанів, який локалізовував би міль мінімум на 2 роки.
Каштанова проблема в Ужгороді виникла ще у 2005 році. Вже тоді я звернулася в Держуправ-ління з охорони навколишнього середовища в Закарпатській області, але ми так і не дочекалися конкретних дій, — продовжує Алла Максимівна. — А минулого року я подала відповідні рекомендації управлінню комунального господарства Ужгорода, яке також не знайшло ділового розуміння.
Подібні проблеми є, приміром, у Києві та Севастополі, але там вироблені чіткі програми боротьби зі шкідником. У нас навіть і цього немає...
Обласна преса ще в травні повідомляли про ще одну загрозу — над найдовшою липовою алеєю Європи, що в нашому Ужгороді. Ще досі нез'ясована хвороба (та є припущення, що збудником спокою стали токсичні речовини) вражає поодинокі дерева, на яких уже зараз чимало гілок із пожовклим листям.
Словом, нема тут що гадати, треба рятувати і каштани, і липи.
Ростислав Буняк, "Новини Закарпаття"
16 липня 2007р.
Теги: