За вагомі творчі здобутки у 1965 році Марії Пільцер було присвоєно звання заслуженої артистки України. У 1967 році на Всеукраїнському огляді театрів вона відзначена премією за гру у виставі «Вовчиха» за однойменним оповіданням О. Кобилянської. Її талант, вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва Закарпаття та України гідно оцінили театральні критики, письменники, журналісти. Серед них Василь Андрійцьо, Йосип Баглай, Гнат Ігнатович, Юрій Шерегій, Олександра Ігнатович та інші.
А розпочиналося все на Мукачівщині, де в багатодітній сім’ї народилась Марія Пільцер. З дитинства дівчинка брала участь в аматорських театральних гуртках, грала у виставах. Здобула диплом вчителя початкових класів і вчителювала на Міжгірщині. Вже тоді збирала фольклор, писала поезії для дітей, публікувалась в газетах краю. Коли ж в Ужгороді відкрилась дворічна Драматична школа, вона залишає роботу в школі і йде туди на навчання. Перша слава прийшла до Марії Пільцер в 1936 році, коли їй ще не виповнилось двадцяти чотирьох. Тоді Земський народний театр Підкарпатської Русі у приміщенні Виноградського театру в Празі дав п’єсу братів Мрштіків «Маріша», що отримала схвальні відгуки театральних критиків. Головну роль зіграла Марія Пільцер, яка своїм прекрасним і милим образом завоювала собі симпатію глядачів. Газета «Русскій народний голос» (16.04.1936) писала, що у новоствореному театрі в місті Ужгороді «звичайно, перше місце належить Марії Пільцер і завжди буде за нею бо вона була жертовним піонером цього театру». Відгукнувся й «Підкарпатський голос» , де відзначили, що Пільцер «жінка беззаперечних мистецьких якостей, котра в майбутньому може досягти першокласних успіхів». Згодом вона за контрактом грала у Національному театрі у Празі. Їй запропонували продовжити контракт, але вона відмовилась й повернулась в Ужгород, де продовжила працювати в театрі до своєї смерті 6 березня 1976 року.
Володимир Мишанич, для Закарпаття онлайн