Наводиться приклад, що в сусідній Румунії за 6 років сталося близько 12 аварій, зате збитки понесли не тільки самі румуни,а й Закарпаття, Угорщина. Що виграли з подібного заміру жителі Берегівського району, а особливо с. Мужієво, ми знаємо зі сторінок ЗМІ. Неодноразово заперечував безпечність використання технології виливання золота ціанідами начальник екологічної інспекції Закарпатської області М.Садоха, який розуміється на подібних речах. З повагою і вдячністю можна поставитись до Іштвана Майороші, колишнього депутата обласної ради, який висловив свою думку про цю проблему на сторінках вашої газети. Безумовно, всі закарпатці вдячні таким людям.
Якщо відомої Пістрялівської РЛС в нас не збудували, «Карбохем» і «Премікс» нам хороші ділки все-таки підсунули. Будучи за сотні кілометрів від Закарпаття, їм, видно, начхати, що нам і нашим нащадкам тут жити. В багато разів болючіше, коли подібне зло або замір намагається зробити своя людина. Надрукована 24 березня в «Новинах Закарпаття» стаття шокувала не тільки жителів сіл Горбки і Веряця, а й усі навколишні села. Нас подивувало, з яким завзяттям Веряцький голова пан Шароді І.Ф. проявив ініціативу. Навіть сам подзвонив у редакцію, забажав викласти власну думку, мабуть, міркування односельців і самих депутатів його мало цікавлять. З прочитаного виходить, що пан Шароді дуже далекий від справжньої істини, а наведені приклади не відповідають дійсності.
Він каже, що паї колгоспників пустують, а всі вони в основному працюють на щебзаводі і кар'єрі. Особисто заперечую: з 97 пайовиків с. Горбки і с. Веряця жоден там не працює, а всі виноградники обрізані, підв'язані, дехто обрізав і яблуневі сади, на полях порядок.
Він пише, що в 2000 р. приїжджав міністр промислової політики, і випав вибір побудувати все це на території Затисянського хімзаводу (враження таке, що він, будучи в той час директором заводу, разом із міністром вже тоді все обдумали).
Далі — більше. На знімку в газеті зовсім не територія хімзаводу, це склад вибухових речовин щебзаво-ду і кар'єру на території с. Горбки, під лісом, де поряд влітку відпочивають жителі навколишніх сіл. Ніякого газу, залізничної колії, водоймища там немає і не було.
Маніпулюючи датами, цифрами, вдаючи з себе мудрого чолов'ягу, пан голова підрахував, що в бюджет припливуть за рік аж 3 мільйони гривень, забуваючи при тому, що збитки через видобуток золота в сусідній Румунії за останні 5 років сягнули 190 мільйонів. Проте 75% відсотків аварій припадають на те, що руйнуються дамби хвостосховищ. Маючи такі дані, пане Шароді, подумайте: половина с.Горбки — ваші родичі, і якщо, боронь Боже, щось станеться, як ви всім дивитиметеся в очі, вони самі ж вас прокленуть. Не по нашій волі маємо афганців, чорнобильців, безліч хворих на силікоз. Для повного щастя якраз цього нам не вистачає, а ви, як видно з надрукованого, обома руками «за». Щось ви дуже зацікавлені? Але всі ми надіємось, що наші шановні депутати на це не погодяться, адже прийняти рішення повинні насамперед вони. А ми, як нам підказують шановні М.Садоха та І.Майороші, всім миром маємо здолати в зародку нову ціанідну загрозу.
І.І.ДЖУГА, житель с. Горбки Виноградівського району, "НЗ"
25 червня 2007р.
Теги: