Закарпатець вирощує 80 сортів винограду, гарбузи та азійські дині

Розговорилися. Слово за словом — і тема вже перейшла в інше русло. Дружина виносить із хати цифровий фотоапарат, на екрані якого демонструє відеосюжет: господиня зриває гарбузи і дині, складає в тачку та міжряддями виноградника возить до хати. Із господарем ідемо на це місце, і саме тут розпочинається найбільш цікаве. Віталій Ломага із запалом та любов’ю починає розповідати чи не про кожен виноградний кущ. Його історії та характеристики різних сортів мимоволі зачаровують та викликають зацікавленість.

На присадибній ділянці у дешківчанина одних європейських сортів винограду десь до 80. Кілька з них на невеликому лугоші напроти будинку, інші — на городі на шпалерах. Вражає чистота обробленого грунту, акуратність підв’язаних пагонів, а на достигаючих гронах — сіточки, що оберігають ягоди від ос та бджіл. Кожен кущ помаркований сортовою бирочкою. У всьому цьому відчувається любов до справи, майже науковий підхід, досвід професійного виноградаря. На хліб насущний, на утримання родини В.Ломага заробляє, виконуючи євроремонтні роботи, а це його хобі, справа для душі, можна сказати, й родинне захоплення.

Не віриться, що лише п’ять років тому на мукачівському ринку чоловік придбав перший саджанець. З того часу завів до восьми десятків сортів, і на запитання, як це вдалося йому зробити, скромно відповів: знайомився з колегами на ринках, виставках, фестивалях, через інтернет, читав літературу, аналізував власну практику.

Скажімо, виноградар, як правило, купує саджанці в оригінатора, де ціна за окремий екземпляр може сягати і до 500 гривень, а чубука — 250. Так, доволі дорого, зате  таким чином вберігаються від хвороб, шкідників, що, безперечно, дуже важливо для наших природно­кліматичних умов, які, що не кажи, а все-­таки відрізняються від тих же мукачівських, виноградівських, берегівських — зон традиційного виноградарства Срібної Землі.

Достиглі грона винограду реалізовують переважно на ринках Мукачева і Виноградова.

— Там є покупці, які здатні розібратися в сортах, належно поцінувати смакові якості, товарний вид грона того або іншого сорту, — ділиться мій співрозмовник своїми спостереженнями. — Покупець із таким підходом і не дивується ціні винограду від 40 грн. за кг.

Звичайно, ціна дещо нехарактерна, але і вона має місце. Мова йде про найдорожчий сорт "Преображение".

До нашого діалогу долучилася і господиня:

— Ми мало продаємо, — додає пані Марійка. — В основному вирощуємо для себе і дітей.

Біля нас дзиґою крутиться чотирирічний Ростислав, а старший син допомагає родичам картоплю вибирати. І на цьогорічний врожай бульби господарі не жаліються, відповідаючи на побіжне запитання.

— Коли я розпочинав займатися виноградною справою, можливо, сам для себе хотів переконатися, що на нашій землі можна вирощувати не тільки картоплю і кукурудзу. Як бачите, приживаються і дають урожай навіть неаборигенні екзотичні ягоди, рослини, дерева.

Як для підтвердження відразу за огорожею пан Віталій показує на два гранатові кущі.

Наступного року господар планує зменшити ділянку під картоплею, щоб збільшити під виноград. Чимало й експериментує: посадку одних сортів розширює, інших — залишає для наявності. Є такі, що малопридатні для зберігання, то й сенсу їх розвивати в наших умовах немає. От хоча б сорт Молдова збирають на початку жовтня, а зберігається в підвалі до 5—6  місяців.

— Невже до Великодня? — здивовано перепитую.

— Та ні, з усмішкою відповідають господарі, — діти не дають.

Оглядаємо виноградник на лугоші. Ростик — тут як тут.

— Помічник росте, — зауважую.

— Цей ще росте, а старший Віктор прилучається, — серйозно говорить господар. — Нарівні з нами підв’язує, інші роботи виконує.

Молдова у Василя Ломаги — найбільш пізній сорт, а з ранніх — Супер­екстра цьогоріч дав урожай ще 20 липня. Хоча і це не рекорд. За словами співрозмовника, його колега — виноградар Воловик із Дніпропетровська — перші ягоди цього сорту куштував ще 10 липня.

Самі назви сортів винограду заряджені людською любов’ю, теплом душі, ніби сповиті поетичним серпанком: Преображение, Пам’ять Журавеля, Водограй, Пам’ять Негрулю, Аркадія, Гурман ранній та ін.

Будинок цих молодих дешковицьких господарів Віталія і Марійки Ломагів розташований на околиці, та плоди їхньої праці дають відчуття чогось головного в житті…