Танцюристи з Пряшівщини зачарували публіку України (ФОТО)

Великодні хороводи

Головним пунктом святкування, була міжнародна наукова конференція про життя і діяльність цих двох владик, на якій виступило дев'ять науковців, між ними племінниця К. Богачевського Марта Богачевська-Хом'як із США, Юрій Бача, Іван Бірчак та Іван Гвать – із Пряшівщини.
 
Складовою частиною святкування були концерти професіонального Піддуклянського художнього народного ансамблю (колишнього Піддуклянського українського народного ансамблю), який минулого року відзначив 55-ліття своєї діяльності. Цей ансамбль від 18 до 25 вересня дав у Західній Україні п'ять концертів: у Брюховичах, Львові, Тернополі, Золочеві та Бориславі. Перший запланований концерт в місті Зборові з причини п'ятигодинної затримки ансамблю на українському кордоні – не відбувся.
 
Подорож Піддуклянського ансамблю в Україну була першою після 31-річної перерви, тому його члени до неї старанно готувалися. В основу їх концертів лягла програма „Зачаровані поглядом", побудована повністю на фольклорі русинів-українців Словаччини – піснях, танцях, музиці та звичаях – у високій формі художньої стилізації. Ціловечірню програму було поповнено кількома українськими духовними та козацькими піснями. Два перші концерти (в Брюховичах та Львові) відкрив представленням ансамблю та постаті Петра Павла Ґойдича автор цих рядків.
 
На жаль, організатори концертів, майже зовсім не подбали про їх пропагацію. Не було про них найменшого повідомлення в пресі, жодного плаката в містах. Самі артисти здебільшого до останнього моменту не знали де і коли будуть виступати. Громадськість довідувалась про концерти лише принагідно, в значній мірі з наших телефонних дзвінків
 
Та ті, що прийшли на концерти, були захоплені виступом піддуклянців. Бурхливим оплескам не було кінця-краю. Зокрема успішним був концерт у Львівській філармонії. Голова Львівської обласної держадміністрації Михайло Цимбалюк (який про концерт довідався теж лише з нашого повідомлення) привітав ансамбль окремим посланням та великим буклетом квітів. „Ви обов'язково повинні приїхати наступного року у Львівську область на фестиваль бойківського фольклору", – заявив він на офіційному прийняті керівництва ансамблю у своїй резиденції.
При виконуванні заключної пісні „Боже великий єдиний Русь-Україну храни" публіка встала, а після закінчення концерту весь зал могутнім хором стоячи проспівав артистам „Многая і благая літа". Багато глядачів не приховувало сльози зворушення.
 
„Ви привезли нам чудові зразки народного мистецтва найзахіднішої гілки українського народу – русинів-українців Словаччини" – заявив директор Інституту народознавства АН України академік Степан Павлюк. А народний артист України Григорій Шумейко зауважив: „Ми повинні вчитися від Піддуклянського ансамблю майстерності модерного опрацювання фольклору". Деякі учасники львівського концерту побували й на дальших його виступах в інших містах.
 
І в Брюховичах, Тернополі та Золочеві глядачі були зачаровані програмою післанців з краю мученика за віру – блаженного Петра-Павла Ґойдича, що загинув у найсуворішій тюрмі Чехословаччини – Леопольдові. В Бориславі „Пульс" зовсім принагідно опинився на фестивалі лемківського фольклору і став неофіційним лауреатом цього фестивалю.
 
І співаки, і танцюристи, і музиканти, і технічний персонал цього 50-членного професіонального ансамблю зробили все, аби достойно репрезентувати Пряшівський край в Україні. Наперекір організаційним труднощам вони поверталися додому задоволеними. Не відрадила їх навіть шестигодинна затримка каміона з музичним інструментами, костюмами та технікою на зворотній дорозі – на цей раз на словацькій митниці.
 
„Такої вдячної публіки як в Україні ми при дотеперішніх виступах ще не зазнали і охоче будемо повертатися туди і в майбутньому, якщо нас запросять", – сказав керівник колективу Володимир Марушин, висловлюючи думку членів свого колективу.

Микола Мушинка 
 

Фрагмент з якуб'янського весілля

Теги: Ґойдич, Піддуклянський, фольклор, русини-українці, лемківський

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати