ярослав орос 2010-11-02 / 14:30:00
пані алло, ви нагадали мені мого старенького вірша... у вас – ужгород, а в мене:
НЕКРОЛОГ СТОЛИЦІ
Київ тихо, мов жовта печаль,
Затаївся в труні між горбами.
Того міста нікому не жаль,
Що до смерті забили киями.
Ні душі коло тіла нема.
Тлінь самотньо на кручі гибіє,
Тільки осінь безжурно-німа
Раз повз раз сіроманцем завиє.
Київ вмер! Прокидається день...
Антон 2010-11-02 / 11:21:00
Дуже гарний сюжет.
Ол. Попович 2010-11-02 / 10:53:00
Респект і уважуха.
Тетяна 2010-11-02 / 08:43:00
Дуже зворушливо.
Авторці - низький уклін.
В.С. 2010-11-01 / 21:59:00
Щойно прийшла з Кальварії у шоковому стані. Цього вечора тут не спромоглися увімкнути освітлення! Люди йдуть до могил по суцільній темряві, прикрашеній тільки мерехтінням свічок! Хтось підсвічує телефоном, хтось запальничкою... Усі повільно пересувають навпомацки, аби не впасти у якусь яму... Вибори виборами,але до людей. хоч у цей день, треба ставитися з повагою ...
сорри 2010-11-01 / 21:21:00
Гарно...