Журналіст - це не людина

фото Сергія Гудака

Цей текст потрапив нам до редакції з третіх рук під титром: його накреативили журналісти котрогось з провідних телеканалів України під час корпоративу. Сподіваюся, вони не сприймуть це за плагіат, а принагідно – висловлюю своє захоплення… Отже, напередодні професійного свята цієї особливої породи людей – розтлумачмо, що треба (і – НЕ треба)) знати про журналістів (тут йдеться головно про телевізійників, та втім…):

1. Журналіст - це людина, яка телефонує і з'являється несподівано.
2. Майже всі респонденти йому здаються неадекватними.
3. Адекватний лише той, хто любить журналістів і говорить "синхронами". 
4. Його бажання отримати від вас "синхрон" - маніакальне. 
5."Синхроном" у нього називається твій текст, секунд приблизно на 20, вирваний із загального контексту.
6. Він дуже сердиться, коли ти намагаєшся пояснити йому, що проблема складніша.
7. Він все одно "виріже" твої складні пояснення і залишить лише оці шукані 20 секунд. 
8. Потім до твого "синхрону" (так, нагадаю, у нього називаються твої, вирвані із загального контексту, слова), так от - до твого "синхрону" він потім приклеїть своє таке, що сенс твого вислову перекрутиться до невпізнання. І це у нього називається "монтаж". 
9. Якщо ти, припустимо, розповідав про свою роботу на своєму підприємстві (клініці, фермі, інституті), можеш бути упевнений, що в сюжеті побачиш кадри іншого підприємства (клініки, ферми, інституту), зняті кілька років тому. У них це називається "перекритися". І це теж монтаж. Журналіст щиро переконаний, що всі підприємства (клініки, ферми, інститути) займаються однією і тією ж роботою.
10. До початку зйомок вас пересадять із звичного зручного крісла на незручний стілець, можуть змусити узяти в руки який-небудь непотрібний предмет (книжку, кішку) або посадити на коліна дитину, переставлять декілька меблів.
11. В процесі перестановок ваших меблів, журналіст довго сперечатиметься з оператором, використовуючи, головним чином, загадковий термін "оптична вісь". Коли він, нарешті, зверне на вас увагу, нещиро посміхнеться і почне говорити про погоду - це означає, що після всього, що вже з вами зробили, вас намагаються трохи розслабити перед інтерв’ю.
12. Під час зйомок журналіст повідомить, що в оператора сів акумулятор і тому те, що ви говорили протягом останніх 15 хвилин, доведеться повторити. Втім, не факт, що це запишуть. 
13. Отримавши свої 20 секунд, журналіст починає відверто нудьгувати, прибирати мікрофон, відключати камеру, і взагалі втрачає до тебе всякий інтерес.
14. Втім, він може посидіти ще в твоєму кабінеті або в твоїй квартирі, але лише тому, що за ним ще не прибула машина. 
15. Якщо ти у цей момент захочеш з ним поговорити, а машина прийде, він поспішно попрощається на для тебе найважливішому і помчить, бурмочучи по ходу щось про наступні зйомки.
16. Увечері він тобі зателефонує і лестивим голосом буде з’ясовувати, як тебе звати і де ти працюєш. Для титрів. Зім’ятий папірець, на якому він все це занотував під час зйомок, він загубив. Можеш казати все, що завгодно, титри в ефір все одно не вийдуть.
17. Він може говорити з тобою довго, а потім не показати взагалі нічого, пославшись на різні причини: запороли зйомки, не вписалися в сюжет, покажемо наступного разу.
18. Втім, може нічого не показати і нічого не пояснити.
19. Журналіст - це людина, яка вважає усіх зобов’язаними зніматися в його сюжетах, якщо це треба йому.
20. Вмовляючи вас на зйомки, він з готовністю використовує найгрубіші лестощі (він каже вам про те, які нетривіальні ваші думки, про те, що ви єдиний глибокий експерт з цієї теми, що ви чудово виглядаєте в кадрі), залюбки вдається до шантажу ("якщо відмовитеся, цей проблемний для вашої організації сюжет вийде без вашої точки зору"). Усе це він робить, якщо це треба йому.
21. Якщо це потрібно вам, він ще дуже і дуже подумає.
22. Відмовити вам він може під різними приводами: вибачте, ми це вже знімали (а у вас, до прикладу, пожежа), вибачте, але у нас вихідний (а у вас знову ж таки пожежа), вибачте, але це не наш формат (що таке формат, ви все одно не зрозумієте).
23. Якщо ви хочете розповісти щось хороше про свою роботу, про те, що у вас хороший начальник, милі колеги, що ви непогано заробляєте – вам строго скажуть: з оцим – у рекламну агенцію. Їх цікавлять випадки, коли начальник – гад, колеги схильні до садизму, зарплату ви не отримуєте роками і вже вчинили кілька спроб самогубства. З отаких сумних життєвих обставин вони зазвичай із задоволенням виготовляють те, що в них називається "проблемний сюжет" або "спецрепортаж".
24. Журналіст – це людина, яка часом ставить одні і ті ж запитання двічі.
25. Першого разу у них це називається "перед’інтерв’ю", а інтерв’ю – це те ж саме, але вдруге. У них це називається "на камеру".
26. Журналіст – це людина, котра кожен сезон приїздить до тебе з однією і тією ж темою і на тебе ж за це злиться.
27. А уважні і добрі очі він робить лише під час того, що в них називається "підзйомки".
28. Це людина, яка не впізнає своїх респондентів на вулиці і не вітається.
29. При цьому він зазвичай ображається, якщо хтось не знає його за іменем або назвою телекомпанії, де він працює. Образу він ретельно приховує, але це може відбитися на змістові його сюжету.
30. Якщо ви випадково переплутали його програму з якою-небудь іншою – це взагалі не підлягає вибаченню. Це свідчить про вашу повну неадекватність і є серйозним приводом задуматися над тим, наскільки ви здатні впоратися зі своєю роботою.
31. Якщо він запросив вас у прямий ефір, то перше, що вам з певним співчуттям повідомлять, коли ви прийдете – це те, що ваш костюм цілком непідходящий для ефіру, бо він клітчастий і "січеться", або червоний і "пливе", або чорний – це погано для "балансу", або що зливається із задником. Що все це значить – вам ніхто ніколи не пояснить.
32. Якщо телекомпанія вважає себе просунутою, то перед прямим ефіром вас можуть відвести до "візажиста". Так у них називається людина, котра буде виправляти вашу, на їхню думку, непридатну до ефіру зовнішність. Взагалі-то, вони вважають, що майже всі респонденти не годяться для ефіру. У них це називається "нетелегенічність". Себе ж журналісти вважають дуже телегенічними.
33. Під час прямого ефіру вам в обличчя спрямують лампу і будуть чекати від вас феєричних імпровізацій у відповідь на питання, котрі журналіст готував декілька днів. Зазвичай вони лежать у нього на столі, і він непомітно для глядачів підглядає у свої папірці. Вам же користуватися папірцями, навіть якщо на них записані дуже важливі цифри, категорично заборонено.
34. Утім, до прямого ефіру вас, на щастя, можуть не довезти, тому що журналіст переплутає вулицю, на якій ви живете, і машина буде чекати в іншому місці. Винні у всьому будете, звісно, ви.
35. Журналіст – це людина, яка зазвичай вважає, що у владі самі "козли".
36. При цьому на заходи, де засідає влада, він неодмінно спізнюється і залишає їх дуже швидко, отримавши свій шуканий синхрон.
37. Потім в своєму сюжеті про владу, вставивши цей синхрон, він обов’язково якось постібається за кадром. Це в них називається "незалежність".
38. З простими людьми він зазвичай добріший, звісно, якщо ви не вантажите його своєю "побутухою". Так у них називається дах, що впав вам на голову.
39. Журналіст – це людина, котра, поговоривши з вами, скажімо, про проблеми вашої школи, може несподівано попросити вас зіграти що-небудь на піаніно – це в них називається "інтершум", і без цього він не може робити своїх сюжетів.
40. До того ж на цьому інструменті, що не має стосунку до справи, ви по ходу будете грати неодмінно двічі – на початку і в кінці. У них це називається "кільцева композиція".
41. Він може попросити вас заплакати ще раз, бо коли ви плакали по-справжньому, камера ще не була увімкнена.
42. Так само він може попросити вас зняти окуляри, без котрих ви нічого не бачите.
43. Втім, побачивши вас без окулярів, може сказати: "Ні, краще одягніть".
44. Він говорить з вами недовго. Потім довго ходить із вами коридорами і вулицями. Це в них називається "картинка", на якій він буде потім про вас щось розповідати. Власне, краще заздалегідь знати, що "картинка" для журналіста зазвичай важливіша за слова. Заради "картинки" він взагалі готовий на подвиги. Приміром, якщо він перебуває на військовій базі, він запросто може попросити військових постріляти з гармати по противнику тоді, коли вони зовсім цього не планували. Судячи з усього, "картинка" вимагає, аби гармати стріляли, танки повзли, авіаносці розсікали океанські простори…
45. Втім, погулявши з вами, він просить вас чимшвидше зникнути із кадру, тому що зараз він буде виголошувати свій стендап.
46. Стендап - це синхрон самого журналіста. Здається, найважливіше для них у стендапі – слова "у мене за спиною" (у мене за спиною – пожежа, зоопарк, землетрус...). Найімовірніше, мета стендапу - переконати усіх, що усе найважливіше і варте уваги в цім житті відбувається за спиною журналіста.
47. Свій синхрон журналіст, на відміну від вас, готує заздалегідь і виголошує в кількох дублях.
48. Своїм синхроном він зазвичай задоволений, на відміну від вашого.
49. Журналіст – це людина, яка переконана, що краще за вас знає, як треба лікувати, будувати, вчити, керувати містом (областю, країною) тощо.
50. Журналіст – це усе ж таки не людина.

Колеги, з прийдешнім святом!

Люди, будьте до нас не надто строгі - ми ж теж люди (ну, принаймні трохи))

Теги: журналіст, журналісти, телевізійники, телебачення

38 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати