Достатньо слів, доволі сліз...

Достатньо слів, доволі сліз,
Набряк захлюпаний рукав.
Мерщій покинь чумацький віз,
Надворі інший світ настав.

Уже не чути: цоб! цабе!
Волів давно здали на бойню,
Лише відлуннячко слабке
Долине, цокнувшись об повню.

Помер той світ. Надворі ніч:
Мара блукає попідтинню,
Проквилив одороблом сич,
Мов вивів пісеньку осінню.

Поквапся бігма, не барись,
Зоря розблякла ген на сході,
І пригадай собі – колись
Як красно сяяло в Господі...

Той світ був інший, ніж тепер.

11 грудня 2013р.

Теги:

Схожі публікації

/ 1	Тренд України-Руси
/ 3	Давня-прадавня колядка
/ 3	Поплічники – діло пропаще
	Біполярний розладнаний світ
	Абсцес. Постправда
/ 2	Ґринджола
/ 5	Авжеж Зеленський, гої
/ 1	Софія в риштованні
/ 4	Святослав, Епіфаній і дві закарпатські "Просвіти"
	Ярґа
	Центровий з Марамороша
/ 2	Звідтам русь прийшли
/ 1	Реконструкція свідомості
	Пацани третячки
/ 4	Поети, сьогодні я приїхав у Скибин
/ 3	Мараморош – край тяжкий
/ 4	Пул Москаля
	Володимир Винниченко і наше з ним щастя
/ 1	Українське арійство не сповідує Facebook
/ 1	Олекса Борканюк і "Прощавай, слово" закарпатських патріотів
/ 2	Крісло Олександра Ороса
/ 1	Якось аж страшно, коли ідуть з життя такі поети
/ 4	Напровесні в Широкому Лузі
/ 2	Апендикс і Мараморош
/ 15	Одкровення сонцепоклонника