Щоб не плакать, я сміялась.
Леся Українка
Широкий Луг, звичайно, не Париж, але ж Європа. Географічно. Широкий Луг взагалі унікальне село в самому осерді старого континенту. Географічно. Розміщене на стопах полонинських Карпат, що перетинають майже всю Європу з півночі на південь. Географічно.
Широкий Луг я люблю. Позаяк тут народився і виріс. Через що ніколи не прагнув і не прагну в Європу. Батько мій, царство йому небесне (завтра б йому виповнилося 90 років, не дожив до ювілею якихось сім місяців), 1945 року покинув Будапешт і відтоді жив та працював у Широкому Лузі.
Малим наслухався я від старожилів у селі багатенько про Широкий Луг. Виявляється, Широкий Луг, як його заснували п᾿ятеро опришків, не мав дороги, лишень чиненик, копанку, по якій тільки взимку могли пересуватися сани. Й відтак, уже з роками, виявився в Широкому Лузі спритний піп, який закликав односельців прокопати вздовж кам᾿янистих відлогів берега річки Лужанки дорогу. Та нижні села довго опиралися «медвИдям», (таке прізвисько причепилося до моїх односельців), не пропускали їх у діл. Примушували жінок і дітей, коли ті поверталися з торговиці в Нересниці, танцювати на мості й таке інше. На що обурені чоловіки-«медвИді» навстоячки вночі на конях гучно з сокирами наводили страх на долішні села, в такий спосіб відвоювали собі дорогу.
Межиобласті, себто між Тисоловом і Широким Лугом, є місцина Шушмацець, через яку й пролягає дорога в долину. Й у тому Шушманці, посеред дороги, зяє величезна яма. Її хтозна відколи об᾿їжджають легковики, з грюкотом долають вантажівки, а у вівторок, коли в Нересниці базар, старесенький автобус «Лаз», ущерть забитий пасажирами, зупиняється перед тою ямою, салон звільняють пасажири, автобус ледвесенько, щоб не розсипався на друзки, переїжджає яму, відтак усі знову заповнюють салон і автобус рушає у діл.
І хто ж засипле тую яму...
Географічно ми ж у Європі!