Виросли діти

Мені прикро було дивитися, як на Майдані замість національних кольорів палахкотить оранжева, немовби завезена з Африки, барва. Щось тут не те, майнула тоді у мене думка, й уже завтра в «Українській газеті плюс» оприлюднив передовицю з промовистою назвою «Жовто-блакитна революція тільки розпочинається». Потому ще раз побував на Майдані, й трохи не виблював, як почув запевнення від одного з «любого друзя» Юща – Євгена Червоненка, що він ладен відрізати шкірку на своєму пенісі (тобто провести чин обрізання)  та подарувати йому, своєму патрону її на Новий рік, тільки б Віктор Андрійович став Президентом! І вдруге на те я виступив в «УГП» з публікацією з промовистою назвою «Хуторянське кумобратіє», в якій засудив хворобливе ставлення вчорашнього хоружівського селючка до своєї непоказної персони.

Отже, завезений з Африки колір не прижився на київському Майдані, зсохся. А все через... Усі ж знаємо через що! Проте, перегодом, в одному з інтерв᾿ю Леонід Кучма з бодуна зізнався, що Славцьо Кириленко, Миколцьо Томенко та вся та помаранчева камарилья була і є в нього на крючку. Що тут скажеш! Пиши – пропав...

Відтоді минуло дев᾿ять років. У мене повиростали діти. Донька вийшла заміж і подарувала мені внучку. Син уже сам на своїх крилах. Недавно похоронив батька. Й під ногами відчув дно, дно тої безодні, в якій опинилося знекровлене суспільство. На купі гною з черв᾿яками.

Потрібно віддати належне афганцю за походженням, українцю за переконанням Мустафі Наєму, що своїм закликом таки зміг знову зібрати на Майдані стотисячний мітинг. Без політичних гасел і патріотичних викриків.

І на майдан вийшла молодь, спудеї, які зневажать політиків усіх мастей. Адже політики (й не лише політики) в Україні – геть усе продажне.

Одначе, найбільше мене потішило, що нинішня молода хода зібралася і розпочалася власне від пам᾿ятника Тарасові Шевченку, і власне під жовто-блакитними стягами. Й коли до них, спудеїв, хотів примкнути в сквері Шевченка – Віталій Кличко, щоб укотре «засвітитися» на публіці, йому слова не дали. Не заслужив. Відшили базіку. Потому, вже ввечері, бачив його, В.Кличка, на Майдані, в гущі, межи людьми...

Ще не все втрачено!

Теги:

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати