Дякую, капітане

Вілкун Квіслінґ

Не знаю, чи доходять у потойбіччя  листи... Проте, подейкують знаючі люде, що нібито нави (душі померлих) завше туркочуть з живими. Через що й зважився звернутися до вас, капітане Квіслінґ, напередодні запалення Свічки пам᾿яті за невинно убієнними в Україні кількома голодоморами.  Позаяк ви один з перших, хто на початку двадцятих років минулого століття, щиро перейнялися й голосно вдарили на сполох про лихоліття, що коїлися тут, в радянській Україні. Власне ви, пане Квіслінґ, тоді в чині капітана норвезького офіцера перебували в складі гуманітарної організації Фрітьойофа Нансена, організації, що допомагала жертвам голодомору 1922-го року в Україні. Власне ви, пане Квіслінґ, сердечно допомагали знедоленим, та  детально й широко інформували офіційні (черстві) кола Європи про ті безчинства, що комуно-більшовики  як в особах чистокровних українців, так чужорідних жидо-москалів витворяли тут. Але, звісно, вашого голосу не почули!

Прикметно, що1933 року, коли в Україні знову лютував голод, спричинений тими ж комуно-більшовиками в особах тих же чистокровних українців та чужорідних жидо-москалів, ви, пане Квіслінґ, у річницю конституції Норвегії разом з своїми однодумцями заснували й очолили націоналістичну, антикомуністичну партію «Національна Єдність». Адже, хто ж, як не ви, спізнали зсередини, тут, в Україні, суть комуно-більшовизму!

Й опинилися межи двох вогнів...

Потому вас стратили за співпрацю з нацистами!

Свої ж... (Безумовно, за намовою чужинців).

Напередодні запалення Свічки пам᾿яті за невинно убієнними в Україні кількома голодоморами згадаю і про вас, пане Квіслінґ:

– Щиро дякую, капітане!..

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати