Йосип Бокшай і становлення Пласту на Закарпатті

Для закарпатця Клівленд – головне місто округу Каягоґа, найбільшого округу штату Огайо – цікаве насамперед тим, що українська громада тут може числити свої роки вже від перших іммігрантів, які прибули на цей терен, починаючи з 1880 року саме із Закарпаття, а вже згодом – з Галичини та Лемківщини. Не дивно, отже, що в цьому американському місті є пам’ятник Олександру Духновичу.

А ще в Клівленді діє музей іторії Пласту. Ідея його заснування (1952) належить визначному пластовому й громадському діячеві, одному з фундаторів Пласту на Закарпатті проф. Леоніду Бачинському.

Проф. Леонід Бачинський, будівничий закарпатського Пласту

Знайомлячись з експонатами та архівними матеріалами цього, багатого на несподіванки центру українського еміграційного життя, привернув нашу увагу інформаційний лист колишнього команданта українського пласту на Закарпатті проф. Леоніда Бачинського про відзнаку першого пластового відзначення.

Як відомо,  Л. Бачинський воював у лавах Армії УНР, був сотником. Після поразки національно-визвольних змагань перебував у таборі для інтернованих осіб у Тарнові, потім учителював на Закарпатті в Севлюші (тепер Виноградово), а згодом в Ужгороді, де в 1924 році заснував пластове видавництво «Ватра», яким керував протягом п’яти років.

Так от, у виявленому інформаційному звіті проф. Леоніда Бачинського, зокрема, читаємо: «За часів мого побуту в Карпатській Україні в рр. 1923-1929 включно Верховна Пластова Команда у Львові призначила мене своїм зв’язковим в ЧСР (Чехословаччина), до складу якої тоді належала і Карпатська Україна під назвою “Підкарпатська Русь”. У 1922 р. я дістав доручення Верховної Пластової Команди у Львові виготовити проект відзнаки на 1-ше пластове відзначення. Мав це бути металевий хрест. При виготовленні того проекту я мусів узгіднити ті відносини, які панували в Карпатській Україні, де було заборонено все, що пов’язане з Україною, включно з назвою, гербом і т. п.».

За цю справу взявся молодий (32-річний), але вже авторитетний митець Йосип Бокшай. Уродженець Кобилецької Поляни, хоча й виховувався в дусі святостефанської корони, на той час пройшов студії в Академії образотворчих мистецтв у Будапешті (1910-1914) у Імре Ревеса, а повернувшись в Ужгород у 1918 році за нових політичних умов і перспектив, активно включився в український народовецький рух, реальними справами підтримував новопосталі русько-українські організації, зокрема, «Просвіту», «Руський театр товариства “Просвіта”» тощо, працював і як художник, і як педагог, приділяючи особливу увагу вихованню мистецької молоді.

Йосип Бокшай. Автопртрет, 1925 р.

З цього огляду надзвичайно інтригуюче виглядає розроблений Йосипом Бокшаєм макет, за яким у Празі «дуже дбайливо», як зазначає Леонід Бачинський, виготовлено 200 відзнак на перше пластове відзначення.

Отже, пише проф. Л. Бачинський: «Сама відзнака першого відзначення виглядала так: її основою була свастика з блакитної емалі у бронзовому обрамуванні. На ній була бронзова пластова лілейка, на середині якої – гора Говерля, збоку – смерека, над горою летить орел – скоб, а з протилежного боку підходить ведмідь. Як знаємо, на гербі Карпатської України є ведмідь (Герб офіційно затверджений в ЧСР. До речі, Йосип Бокшай був одним із авторів, що подавав власний проект герба Підкарпатської Русі. – А. Р.). Це перше пластове відзначення було спільне для Галичини і Карпатської України. Відзнаки були переслані до Львова. Як нам відомо, дехто зі старої пластової ґвардії ще у Львові дістав те відзначення. Має його і тут підписаний».

Відзнака першого пластового відзначення,
виготовлена 1923 року за проектом Йосипа Бокшая

Нагадаємо, що тут ідеться про 1923 рік. Через десятиліття свастика як символ була скомпрометована гітлерівською Німеччиною, а згадка про пластову відзнаку в повоєнні радянські часи дуже дорого коштувала б Йосипу Бокшаєві. Однак, що в творчій біографії митця національна і, насамперед, пластова національна ідея «Бог і Україна» була не випадковою, можемо судити й за відомим полотном Йосипа Бокшая «Христос серед дітей» з 1933 року. Композиційно картина нагадує пластову гутірку при ватрі, хлопчики одягнені майже в пластовий однострій, а присутність на полотні дорослого виховника виконана цілком в народовецькому, просвітянському, пластовому дусі.

Йосип Бокшай. Христос серед дітей, 1935 р.

За оцінкою проф. Леоніда Бачинського, виконана Йосипом Бокшаєм  відзнака першого пластового відзначення була дуже ефектна, а в скорому часі стала надзвичайно рідкісною, хіба що збереглася в родинних архівах пластунів старшого покоління.

Власне, нам є чим гордитися.

Скоб!

Андрій Ребрик,
Голова ЗОО Пласт НСОУ

Музей історії Пласту в Клівленді.
Прапор Уладу українських пластунок ім. Лесі Українки
в Зальцбурзі 1945 року

Теги: Бокшай, Пласт

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати