Збірка «Березень пахне не квітами»- це своєрідна хронологія-літопис-фіксація-свідчення воєнних подій, це- тексти, творені чи не щодня від 24 лютого до початку літа. Авторка з болем пише про цинічний русскій мір,який принесла на своїх танках - «музейних експонатах»- друга за могутністю - «в лахміттях» - армія світу, про масові розстріли без причини, без підстав, без розбору цивільних, беззбройних, часто літніх людей, яким зв’язували руки за спиною, про знищені Бучу, Маріуполь,Ірпінь і Волноваху, про зґвалтованих дітей, розбиті школи, лікарні і приватні будинки, про безхліб‘я і поховання в дитячому садку, про діда- месника з Бучі, про Чорнобаївку і Бородянку.
Галина Совбан народилася 23.01.2000 р. в селі Верхній Студений, що на Хустщині. У 2021 році закінчила УжНУ за спеціальністю журналістика. Цієї весни презентувала першу збірку поезій «Зігрій руки в моєму волоссі», в яку увійшли вибрані вірші, написані з 2017 по 2021 роки. З початку російського вторгнення почала писати вірші про війну , в яких описує історичні факти та всю ту правду, яку так щільно намагається приховати влада росії.