Хава Йзель Валаамова, музично-історична феєрія "Моя чарівна Естер" (ПУРІМШПІЛЬ)

• 18:00, 04 березня

• Ужгород, Закарпатський академічний обласний державний український музично-драматичний театр ім. братів Шерегіїв

Пурімшпіль – традиційна єврейська народна вистава, яка грається на свято Пурим. Зміст її – досить вільний переказ історії, що сталася приблизно 2400 років тому у давній Персії.

На той час під владою Персидської імперії опинилося багато народів і племен, серед них і євреї. Євреям довелося найгірше. Вони були виселені з рідної землі і розсіяні по всій Перській державі. Та навіть у вигнанні вони намагалися зберегти свою віру, свої звичаї і традиції.

Це – історія про чесного єврея Мордехая та його племінницю Естер. 

Одного разу цар Ахашверош сильно розгнівався на свою дружину царицю Вашті і вигнав її геть, після чого надумав оженитися вдруге. З усіх красунь Персії, запропонованих йому на вибір, цареві найбільше припала до душі єврейська дівчина Естер. І ось Естер стала царицею, а про її походження цар навіть не питав – таке велике було його кохання.

У царя Ахашвероша був злий і підступний міністр Аман, що хитрістю втерся до царя в довіру. З’являючись серед народу, пихатий Аман вимагав до себе вже навіть не царських, а мало не божеських почестей. А Мордехай, як правовірний єврей, вважав, що божеські почесті належать тільки Богу, і аж ніяк не царському міністрові.

Багато разів Аман намагався помститися Мордехаєві, а замість того потрапляв у халепу. Остаточно розлючений, Аман вирішив знищити не тільки Мордехая, а й весь єврейський народ, і підмовив царя підписати відповідний наказ.

Саме від дядька, Естер почула страшну новину. Тільки вона могла врятувати свій народ!

Це було не легко, але Естер зважилася. Кохання царя було таке велике, що він не розгнівався і вислухав її. Дізнавшись правду про свого міністра, Ахашверош наказав негайно його стратити. 

Про всі ці події докладно розповідає особливий розділ Тори (або Старого Заповіту). Він називається Книга Естер, або Сувій Естер. 

Відтоді й святкується свято Пурим. Назва свята походить від слова «пур», що значить – «жереб». Бо саме за жеребом був призначений день знищення євреїв, який, замість того, став днем їхнього порятунку.

Щороку в цей день у синагогах читають Сувій Естер, і коли звучить ім’я Амана, всі діти тупочуть ногами, галасують і тріщать у спеціальні тріскачки, щоб заглушити ненависне ім’я.

На честь свята влаштовуються веселі карнавали, і всі бажаючі вдягають костюми і маски улюблених героїв – Естер, Мордехая, царя Ахашвероша. А дехто вдягається і Аманом, щоб налякати і насмішити інших. І вже неодмінно грається Пурімшпіль. 

До цього свята єврейські жінки завжди печуть особливі трикутні пиріжки, які звуться «гоменташн», тобто – «вуха Амана».

Режисер-постановник – Михайло Мільмейстер

Сценографія – лауреат премії ім. братів Шерегіїв  Людмила Бєлая

Балетмейстер – Віктор Бабука

Диригент - лауреат премії ім. братів Шерегіїв Тетяна Бабець

Концертмейстер - лауреат премії ім. братів Шерегіїв Галина Буланова

Аранжування – Павло Мільмейстер

Помічник режисера – Наталія  Петрила

Дійові особи та виконавці:

Цар Ахашвєрош - лауреат премії ім. братів Шерегіїв Т. Гамага 

Аман, перший міністр  - арт. С. Барабаш 

Мардехай  - арт. А. Мацак 

Естер, цариця  - арт. К. Щербанич, К. Якубик-Гамага 

Вашті   - арт. К. Білак 

Охоронці - арт. Д. Гнатюк, С. Баранов

Наложниці - арт. І. Хоменко, К. Якубик-Гамага 

Наречені , народ – арт.  Н. Гіді , Л. Волковська,  О. Бідзіля,Н. Фечо, О. Моргаєва-Бабука, Д. Землюк,   Д. Сньозик, М. Слов´ян, Г. Дерцені, лауреат премії ім. братів Шерегіїв –  Н. Токар

Події 04 березня