Це земельна ділянка на вулиці Волошина, 18 – біля колишнього кінотеатру «Ужгород». Відомо, що два місяці тому її вже віддали на трирічне користування підприємцю з родини мера обласного центру, котрому, за неофіційними джерелами, належить і вищезгаданий комплекс. Уся справа в тому, що нині він прагне її отримати у власність. Аргументує, що земля йому потрібна для обслуговування будівлі, люди ж подейкують, що – задля комерції. Хоч і мер голосував за ухвалення цього рішення, але такої сваволі народні обранці ужгородців не підтримали.
Безумовно, подібні питання мали б вирішуватися з участю громадськості, щонайменше – із залученням мешканців того будинку, яких, як дізнався «Замок», до речі, навіть не поставили до відома, що ділянкою перед їхніми вікнами зацікавилися настільки серйозно.
Підприємці скаржаться, що вони вклали чимало сил і коштів на облаштування території, яку тепер хочуть привласнити. Вони розуміють, що ця ділянка належить місту, але за юридичною адресою віднесена до 18-го будинку, а не до 20-го, власник якого претендує на неї. Ні мешканці, ні підприємці достеменно не знають, на яке призначення «загарбник» відвойовує землю, але переконані, що вона йому все ж дістанеться.
Жителька пані Оксана (ім’я замінене з міркувань безпеки респондента), коли почула про це, спершу твердо вирішила домогтися справедливості. Охолонувши, зрозуміла, що проти влади не попреш, адже на Поштовій і так усе вирішили. Гадає, що зведуть там житловий будинок на три поверхи. Коли – лише питання часу.
Інший мешканець, Семен Іванович, обурений з того, що хтось не задовольняється забраним кінотеатром, який нині своїм виглядом спотворює історичний центр міста, а ще й хоче позбавити їх подвір’я і доступу до підсобних приміщень для господарських потреб.
Варто зауважити, що це подвір’я становить неабияку цінність для ужгородців. Окрім того, що тут розміщений один із найбільш відомих дегустаційних винних залів обласного центру, місцеві екскурсоводи водять сюди туристів і демонструють військові шрами Ужгорода. Хоч зафіксованих даних немає, однак на одній зі стін будинку залишилися сліди від черги з великокаліберного кулемета, випущеної, найімовірніше, пілотом літака.
Через таку особливість цього дворика громадські активісти переконані, що в цій єдиній зеленій зоні доцільніше було б навести лад і поставити поміж деревами лавиці. Бо саме це подвір’я є найбільш відвідуваним туристами.
Хоч більшість депутатів не підтримує ухвалення таких скандальних рішень, але впевнено й потрошку у мерії обласного центру прагнуть привласнювати міську землю. З’являється відчуття, ніби все, що не встиг розділити в Ужгороді попередній міський голова, має намір прибрати нинішній. Адже не секрет, що на цьому ж засіданні розглядалося рішення про перехід у приватну власність і зеленої зони навколо автостоянки на вулиці Гойди. У проекті рішення № 516 «Про надання дозволів на розробку проектів відведення земельних ділянок» згадується наділ у 18 сотин, який виділяють для обслуговування об’єкта незавершеного будівництва. Знову ж таки – мова про територію навколо автостоянки, яка теж належить родині мера Ужгорода...