Про перші враження
Швидкісний електропоїзд «Хюндай-Ротем» денного сполучення Львів–Київ – приємне нововведення з нагоди Євро-2012. Просторі вагони І і ІІ класу з широкими регульованими кріслами, підніжками, полицями для речей, навушниками, ТВ-моніторами, кондиціонерами долають 570 км від Львова до Києва за 4 год. 54 хв. і навіть швидше. Колії руху реконструйовані, що дозволяє рухатися на більшості ділянок безшумно, досягаючи 130, 140 і навіть 160 км/год. Я не бачив, як «поїзд бився об платформи, повз із черепашою швидкістю» і таке інше…
Цілком придатні для наших слов’янських фігур крісла. Бачив, як проводжав поїзд начальник Львівської залізниці та ще з оркестром. Загалом поздоровлення державцям і залізничникам, які ризикнули цілком по-нашому: спочатку машини – потім дороги. Головне, щоб не вийшло як завжди, тим більше, що колії таки зробили. Є і амбіція – під’єднання з часом до європейської системи «Інтерсіті» – поїзд класифікується як Інтерсіті+. Дай-то, як кажуть, Боже, нашому теляті, хоч і не крюківському, а корейському, європейську корову поцицяти.
Все так добре?
Звісно, без промахів не можемо. Під не змитою з вагонів пилюкою ховається яскравий дизайн поїзда (люди у селах і містах залюбки дивляться на нього), крикливий подекуди персонал, замогильні коментарі машиніста, відсутність ножів у продовольчому пакеті, неготовність Wi-Fi. Все це будить спогади про ненав’язливий сервіс МПС СРСР. Але в цілому настрій гарний: доганяємо ж Європу 80-их, нехай хоч і з запізненням років на 20–30. Ну а провідникам, або, як кажуть по-новому, «стюардам», успіхів в охороні себе, поїзда і своїх робочих місць від пасажирів з ножами, бажаючих покурити, випити оковитої, розгорнути крісла, ощасливити великий вагон перлами ненормативної лексики тощо. Ну і всім нам зменшення цін… Хоча, звісно, купуючи квиток за 400 грн. у І, чи 300 грн. у ІІ клас, всяк входящий у цей вагон повинен відкинути думку про куриво чи міцні напої.
Висновки
У закарпатця цей поїзд будить і інші думки. Коли «Хюндай», чи то українські Інтерсіті підходитимуть до чудового вокзалу в Ужгороді? Очевидно, не скоро: бо ж тунелі на Бескидах закінчать, в ліпшому випадку, у 2016–17 роках.
Чи відреагують на привабливу львівську пропозицію автобусні перевізники краю, організовуючи комфортну і недорогу доставку закарпатців до цих поїздів?
Чи буде найближчим часом запущена гідна львівського виклику комфортна електричка? Поділяю думки В. Товтина з цього приводу.
Як гнучко відреагує на рівень комфорту і ціну квитків «Хюндаїв» наша авіакомпанія, щоб уберегти бізнес-клієнтів?
Запуск вечірнього «Хюндая» на Київ і нового гігантського аеропорту у Львові змусить багатьох представників ділових кіл і туристів переглянути свою логістику. Як не допустити цього і примножити клієнтуру міжнародного аеропорту «Ужгород»?
Звісно – це вже інша історія. Однак тут перше, що приходить в голову, започаткування нових програм розвитку, яких немає у наших поважних сусідів. Це і прискорення розбудови термальних і слаломних комплексів, активізація таких видів спорту, як теніс, гольф із залученням приватних і державних інвестицій. А може, ще й відродяться солотвинська ропа і алергологія? Перші кроки до їхнього відродження в області зроблені.
Наступне змагання – битва за інвестиції в підготовці до Зимової олімпіади 2022 року – не за горами. Тобто і за горами теж…
Володимир Приходько, провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України