ЖРЕР № 5 міста Ужгорода контрастно вирізняється з-поміж собі подібних. Щоправда, не так доброю роботою, як регулярними скандалами й одіозним керівником – депутатом міської ради Анатолієм Ковальським. Сьогодні мало залишилося газет чи телестудій, які б не згадували його в контексті чергових скандальних забудов Ужгорода: поблизу будинків на Грушевського, 35, 8 Березня, 30, Заньковецької, 36. Здається, кожен зелений майданчик, сквер чи клумба розміром понад 4 сотки цікавить будівельні структури, наближені до Ковальського. Майже всі кошти міста, спрямовані на капітальні ремонти будинків, проходять також через нього. Інші ЖРЕРи тільки розводять руками, а керівництво Ужгорода удає, що кращих господарників за Ковальського нема. І в цьому очільник ЖРЕР № 5 з ними солідарний – сам щоразу специфічно намагався це довести.
Остання спроба була на початку червня. Дітей району ЖРЕР № 5 запросив на свято повітряних кульок, конкурсів, малюнків крейдою, змагальності та пісні. До того ж це чудовий привід розповісти, як керівник жеку дбає про тутешній зати¬шок і добробут. Захід ніби вдався, щоправда, участь у ньому мешканців мікрорайону взяло значно менше, ніж торік. Відтак місцева преса отримала на свої поштові скриньки від ЖРЕРу новину з двома фото та вражаючою фразою: «Справжнє свято дитинства уміють створити у мікрорайоні міста працівники ЖРЕРу № 5». Звісно, підстави пишатися собою у них є, адже цього дня в Ужгороді провели не так багато подібних акцій.
Але чи справді в дітей мікрорайону є привід для свята і чи готові їхні батьки за невеличкий концерт пробачити Анатолію Ковальському ситуацію, яка існує на території ЖРЕРу? Адже 2 роки тому прямо перед їхніми будинками на дитячому майданчику виросла перша п’ятиповерхівка, зведена за сприяння і в інтересах начальника ЖРЕРу. Мешканці були проти, але документи й тодішня влада були сильнішими за інтереси громади.
На початку 2012-го – черговий скандал, і черговий дитячий майданчик забудовується Ковальським. Цього разу – найбільший і останній у районі. Упродовж підготовчих робіт пошкоджено електричний кабель, згорів трансформатор, відтак – й електроприлади у мешканців су¬сідніх будинків. Вони ще й 3 дні жили без електрики. Мешканці протестують проти дій Анатолія Ковальського, скандал поширюють мас-медіа. Навіть депутати міськради підтримали людей, заблокувавши дальше будівництво.
Ця справа триватиме далі і, зважаючи на тенденції, має шанси на успіх. ЖРЕР тим часом пробує на фоні тотального негативу зробити хоч щось добре. Та для мешканців це черговий фарс. Їм складно вірити в доброчесність Анатолія Ковальського, бо ж мають на те підстави. Врешті, їм болить за район, у якому виросли, а особливо – за власних дітей. Адже малечі непросто пояснити, куди зникає їхній майданчик і чому улюблене футбольне поле забудовується.
А найскладніше дітлахам зрозуміти, чому «дяді», які вчора влаштували їм свято, сьогодні відбирають у них останню галявину під парканом дитсадка. Малечі поняття лицемірства не відоме. Проте підступну нещирість Анатолія Ковальського вони відчувають гостріше, ніж ми. І що не день їм очевидно: справжнє дитяче свято працівники ЖРЕРу № 5 справді вміють створити, щоправда, дешеве й на один день.
Володимир Феськов