До 1915 року воно знаходилося в Ужгородському замку та видавало цінну просвітницьку літературу, переважно для вірників Мукачівської греко-католицької єпархії. Серед експонатів – 14 оригінальних рукописів, а також листи єпископа Ю. Фірцака, В. Камінського, А.Волошина, статут «Общества св. Василія Великого», договір І.Сільвая на видання його твору «Наши сокровища», близько 150 рідкісних книг авторства А.Волошина, Ю.Гаджеги, І.Бокшая, І.Сільвая та інших.
Акціонерне видавниче товариство «Уніо» виникло на базі «Общества св. Василія Великого» у 1902 році, яке тривалий час (1864–1902) було єдиним культурним осередком українського населення краю.
Третього квітня 1902 року у залі Ужгородської богословської семінарії «Общество св. Василія Великого» оголосило про свій розпуск і передачу майна фундаторам акціонерного товариства «Уніо». Основна мета Акціонерного товариства «Уніо» – просвітницька діяльність серед широких верств населення, видавництво молитовників, шкільних підручників та інших матеріалів для «популяризації релігійних, моральних та патріотичних цінностей греко-католицького народу Угорщини». Товариство продовжувало публікувати угромовну газету «Греко-католицький огляд», духовну газету «Наука», щорічник «Місяцеслов» тощо.
Наприкінці 1920-их років акціонерне товариство «Уніо» мало на колишній площі Сечені, 10 (сучасна пл. Корятовича, 6) канцелярію, касу, книжковий магазин, нову друкарню та палітурну майстерню. Воно видавало газету «Наука», календар «Місяцеслов» та інші видання, які представлені і в експозиції. Формально видавництво проіснувало аж до кінця чехословацького періоду. Однак є дані, що у 1932 році його орендарем став Степан Светлович. У 1939 році власником логотипу «Уніо» стає Григорій Міравчик, після чого з’являється нове видавництво «Уніо-Міравчик».
Олена Кобаль, завідувач відділу історії Закарпатського краєзнавчого музею