Бюджет Ужгорода: що зміниться в місті за гроші з наших кишень?

Отож цього року народні обранці мешканців обласного центру обіцяють почати вирішення проб­леми освітлення, встановити систему відеоспостереження, завершити автономізацію опалення, відремонтувати чимало дахів, ліфтів, доріг, збільшити норму на харчування дітей та розв’язати низку інших проблем. На все це планують витратити 400 мільйонів 853,8 тисячі гривень, що майже на 60 мільйонів більше, ніж торік.

За словами міського голови Віктора Погорелова, головний фінансовий документ обласного центру дуже стислий. «Кабмін скоротив бюджетні формульні розрахунки для Ужгорода. Ми будемо перевиконувати «план», спрямований зверху, але все ж коштів бракуватиме на виконання всіх завдань, які перед собою бачить міська влада», – акцентує мер.

Коментуючи ужгородсь­кий бюджет, голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида під час підсумкової прес-кон­фе­ренції ’2011 зазначив, що торішній фінансовий документ Ужгорода був роздутий навмисно, щоб збільшити видаткову частину. Як наслідок, його так і не виконали.

Що стосується загального фонду, то кошторис минулого року реалізували на 93,65 %, у тому числі перший кошик, за рахунок якого фінансується вся бю­джетна сфера, – на 93,8 %. Заступник міського голови, начальник фінансового управління Ужгородської міської ради Світлана Король розповідає, що такі показники наразі маємо переважно через недонадходження податку з доходів фізичних осіб.

Життя за формулою

«Через кризовий стан економіки в нас поменшало суб’єктів підприємницької діяльності, що здебільшого й призвело до невиконання дохідної частини бюджету ’2011, – коментує головний фінансист міста. – Що ж до фінансового документа Ужгорода на 2012 рік, то він суттєво не від­різняється він торішнього, адже всі видатки на певну галузь підпадають під розрахунки Мінфіну України й асигнують кожну сферу за певними формулами. Так чи так – ми всі прив’язані до них.

Якщо є певне зростання, то воно пов’язане із загальнодержавними процесами. Також усі видатки цього року проіндексовані до підвищення заробітної плати й цін на енергоносії».

Тож у розрізі галузей бюджетні витрати затверджено так: 136 604,9 тисячі грн – на освіту, 74 340,5 тис. грн – на заклади охорони здоров’я, крім субвенцій з Державного бюджету, 3 206,6 тис. грн – на соціальний захист населення, 11 218,0 тис. грн – на культуру, 11 960,0 тис. грн – на житлово-комунальне господарство, 1 357,6 тис. грн – на фізичну культуру і спорт і 15 586,1 тисячі гривень – на органи місцевого самоврядування.

Насамперед варто зауважити, що цьогоріч збільшено норму на щоденне харчування учнів. Нині для вихованців дитячих дошкільних закладів вона становитиме 10 грн, у тому числі з бюджету йтиме 5,50 грн (торік – 3 грн), для учнів 1–4 класів – 4,80 грн (2011 – 3,30), а в санаторних дитячих закладах із 7 гривень сума зросла до 16. Такі підвищення витрат спричинили збільшення видаткової частини на 3 млн 780 тис. грн. до минулого року.

«На жаль, ми не можемо за­безпечити видатків на медикаменти такою мірою, яка би задовольняла мінімальні потреби  лікування ужгородців у медзакладах, однак для реалізації програми медикаментозного забезпечення установ охорони здоров’я 2012 року плануємо направити 990,5 тис. грн. Зокрема це такі програми, як лікування цукрового діабету, туберкульозу, злоякісних утворень тощо. Щодо самого фінансування на медикаменти, то воно трошки більше, ніж минулого року, однак не настільки, щоб могли нині цим похвалитися. На харчування й лікарські препарати охороні здоров’я планується направити 4 млн 110 тис. грн», – розповідає головний фінансист Ужгорода.

«Щодо інших витрат, то не всі з них такі вже великі, але, безумовно, важливі для міста – йдеться зокрема про інноваційну програму з профілактики та боротьби із захворюваннями, підтримку дітей-сиріт тощо, і для всіх них було збільшене фінансування за рахунок економії інших видатків, адже кошторис на впорядкування міста ми були змушені залишити на рівні 2011-го. Власне, треба було визначатися з пріоритетами, що й було зроблено на сесії міської ради», – зауважив Віктор Погорелов.

Що стосується змін, які відбулися в структурі апарату міськ­виконкому (збільшення кількості заступників міського голови та штату відділу муніципальної поліції), то, за словами начальника фінансового управління, вони не спричинили зростання фонду оплати праці.

Як пояснюють у мерії, наприкінці грудня минулого року Ужгород отримав дотації з обласної скарбниці у розмірі 4 млн 700 грн на заробітну плату. І саме це дало можливість повною мірою розрахуватися з бюджетниками. «Ми виплатили гроші всім, без винятку, працівниками держустанов за грудень 2011-го, – продовжує Світлана Король. – Планували стовідсотково розрахуватися й за енергоносії. Були й кошти, однак через технічні причини казначейство не пропустило наші 2 мільйони гривень, тож вимушені були профінансувати їх у перших числах цього року».

Коментуючи питання щодо затримок заробітної плати, які були торік, головний фінансист міста наразі не виключає повторення подібних ситуацій. За словами Світлани Ігнатівни, в окремих періодах це пов’язано з такими питаннями, як відпустка освітян, коли потрібно розрахувати одночасно всіх працівників галузі. Відповідно місцевому апа­рату важко одразу акумулювати таку суму. «Саме тому я думаю, що рішенням виконкому ми юридично оформимо делегування фінансовому управлінню повноваження, щоб місто могло скористатися безвідсотковими позиками казначейства саме на той період, аби не допускати затплатних затримок», – резюмує заступник міського голови.

«Що стосується дотацій цього року, то ми отримали фінансову допомогу в 642 тис. грн і направили її на підтримку закладів охорони здоров’я. Щодо інших можливих допомог, то, я думаю, питання наразі ще вирішується в облдержадміністрації, – зазначає фінансист. – Звичайно ж, прикро, що торік ми так і не використали 3 млн грн субвенції на реалізацію схеми теплопостачання автономного опалення закладів освіти. Із 3,5 млн грн використали лише 500 тис. грн. Роботи виконані. Однак через те, що з 19 грудня казначейство не провадило фінансування капітальних видатків 3 млн грн у нас лишилося невикористаними, тож довелося повернути ці кошти у бюджет».

Автономне опалення, як стверджують у мерії, працює ефективно. Аналіз засвідчив: якби не зростали ціни на енергоносії, то можна було б економити щомісяця понад 1 млн 250 тис. грн. А так економиться фактичне споживання газу.  

Куди витратять гроші

На попередній сесії депутати затвердили перелік об’єктів, фінансування яких буде здійснено за рахунок коштів бюджету розвитку. При ухваленні головного фінансового документу міста на 2012-й, як запевняють у мерії, міська влада насамперед ставила перед собою завдання завершити роботу зі встановлення автономного опалення для малозабезпечених громадян, виплатити лізинг до 2014 року включно та реалізувати програми з освітлення обласного центру. Що стосується останніх (програму з модернізації систем зовнішнього освітлення і програму реконструкції та капітального ремонту системи зовнішнього освітлення Ужгорода), то на їх реалізацію передбачено 500 тис. грн із міського бюджету, а також заплановано залучити кошти з Державного бюджету та інвестиції. На переконання Світлани Ігнатівни, внаслідок їх виконання буде вирішена проблема всього міста, а не тільки певних вулиць.

Цього року капітальні вкладення здебільшого передбачили в освітні й медичні заклади. Зокрема, управління освіти мало б отримати 1 250 970 гривень на капітальний ремонт частини приміщень ІІ поверху будівлі на вул. 8 Березня, ремонт фасаду корпусів ДНЗ № 21, підготовки до опалювального сезону котелень ДНЗ та ЗОШ міста й проведення невідкладних відновлювальних робіт, будівництво та реконструкцію загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі капітальний ремонт приміщень НВК «Ялинка», капітальний ремонт покрівлі в НВК «Пролісок», реконструкцію території волейбольних майданчиків ЗОШ І–ІІІ ступенів № 7 під облаштування майданчика з твердим покриттям для гри в міні-футбол, капітальний ремонт приміщень під їдальню, облаштування котельні під спортивний зал та проведення капітального ремонту будівлі лінгвістичної гімназії ім. Т. Г. Шевченка.

Щодо будів­ниц­­тва школи на 1000 місць в мікрорайоні «Боздош», то, за словами Світлани Ігнатівни, цей проект мають реалізувати за час цієї каденції міської влади. На 2012-ий рік плануються видатки на проектно-кошторисну документацію, це ж стосується і садка на 200 місць, і нового пішохідного мосту через річку Уж в районі площі Б. Хмельницького. На перший об’єкт заплановано витратити 200 тис. грн, на другий – 300 тисяч, на третій – 200 тис. грн.

У бюджеті визначено й перелік медичних об’єктів, що потребують капітального ремонту чи реконструкції: покрівля будівлі МДКЛ на вулиці Бращайків, гінекологічне відділення МПЦ, приміщення сімейної амбулаторії на вул. Перемоги, 161, система опалення та заміна вікон будівлі ЦМКЛ на вул. Грибоєдова, відділення хірургії № 1 та № 2 УЦМКЛ та інші.

Департамент міського господарства визначив програми з капітального ремонту внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення, фасадів, балконів, карнизів, ліфтів, покрівель будинків та ремонт доріг, у тому числі вулиць Кошицької, Верховинської, Панаса Мирного, Баб’яка, Митної, Новака, Чорновола, Коритнянської, Української, Гранітної, перехрестя Легоцького – 8-Березня – Можайського.

До слова, цього року надано субвенцію з Державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у розмірі 6 093,8 тис. грн. Відтак кошти спрямовані на реконструкцію вулиці Швабської (2 млн грн), Мукачівської (2 млн грн), на капітальний ремонт Тельмана (1 млн грн) і поточний ремонт 12 вулиць (1 093,8 тис. грн).

Передбачили депутати і 150 тис. грн на капітальний ремонт підпірної стіни річки Уж у межах Православної набережної, 233 тис. грн – на реконструкцію приміщень під розміщення міського архіву на пл. Поштовій, 3 та 200 тис. грн – на реконструкцію комплексного благоустрою території Горянської церкви «Ротонда».

З чого житимемо?

Відомо, що торік від парку­вальних майданчиків у міста були лише збитки. Відповідно виникають сумніви, за рахунок чого влада сподівається отримувати прибуток із цієї галузі –148 тисяч грн. Ми поцікавилися у Світлани Ігнатівни: «Певною мірою збитковість комунального підприємства залежить від його керівництва. Наскільки відомо, відбулися певні зміни, і на сьогодні структура вийшла зі збитків. Ми переглянули й відкоригували ставки збору за паркування, тому я думаю, що у 2012 році це підприємство не буде збитковим».

Також у міській раді сподіваються отримати чималеньку суму від продажу комунального майна (будівлі колишнього готельно-ресторанного комплексу «Корона», хімчистки на Бєлінського, котельні), хоча торік із планових 8,5 млн грн місто мало тільки 1,5 млн грн. За словами Світлани Король, одна з причин, чому ці об’єкти так і не були реалізовані,  – сесія міськради вирішила продавати цю нерухомість разом із земельними ділянками. Відповідно – не в усіх випадках підприємці мали змогу одразу викупити й земельну ділянку, і сам об’єкт. «Депутати переглянули ще раз програму приватизації і внесли зміни, які дають можливість придбати комунальне майно, а земельну ділянку під ним орендувати або оформити з правом дальшого викупу. Від продажу цих об’єктів ми очікуємо 13 млн грн».

Останньою сесією депутати встановили ставки єдиного податку. Як пояснюють у мерії, таке рішення було викликане змінами у податковому законодавстві. Відтак цифри стали іншими, і ці податки зовсім по-іншому адмініструються. Адже колишній Указ Президента 1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», який запровадив максимальну ставку 200 грн єдиного податку, наразі не відповідає реальним розрахункам. Ставки за ці роки не будуть тотожними. Натомість Світлана Ігнатівна запевнила: «Нині приватні підприємці не будуть сплачувати за найману робочу силу окрему ставку єдиного податку, як це було раніше».

Загалом місто планує «заробити» на податку з доходів фізичних осіб, місцевих податків і зборів, оренди і продажу комунального майна та землі, податку на нерухоме майно, адміністративних зборів, доходів від операцій із капіталом, цільових фондів тощо. Разом із офіційними трансферами визначено, що обсяг доходів загального фонду бюджету становитиме 400 853 800 грн, у тому числі бюджету розвитку – 31 012 309 грн.

Анастасія Лесів 

Депутат Закарпатської обласної ради, голова бюджетної комісії закарпатської облради, член виконавчого комітету Ужгородської міської ради Володимир Чубірко:

– На мою думку, проблема Ужгорода не в бюджеті (це лише доведена цифра, яка вираховується за формулою з кількості жителів міста), тут є чимало інших болісних питань. До прикладу, функціонування закладів мережі охорони здоров’я не зрозуміле багатьом мешканцям обласного центру.

Міністерство фінансів робить розрахунки на фінансування певної галузі для місцевих бюджетів за кількістю мешканців. Відомо, що у міських медичних закладах обслуговується чимало мешканців прилеглих сіл. Але виникає питання, чому ужгородці повинні утримувати за свої кошти жителів інших районів, якщо на останніх гроші розподілені за місцем реєстрації. 

Як вирішення, нам потрібно оптимізувати заклади охорони здоров’я, причому робити це слід не лише в Ужгороді, а й у всьому районі. І доки не буде запроваджена страхова медицина, доти варто якось врегульовувати ці питання.

Що стосується фінансування освіти, то ситуація в Ужгороді аналогічна: тут також бачимо, що люди, котрі проживають у наближених до міста селах (об’єднуватися з Ужгородом вони не хочуть, мотивуючи, що їм добре при сільських радах), віддають своїх дітей на навчання в ужгородські школи, гімназії, садочки.

Знову ж таки – сільські ради отримали кошти відповідно до формульних розрахунків, голови їх прийняли і не відомо як витратили. А діти пішли в ужгородські освітні заклади...

Крім вищезгаданого, в обласному центрі Закарпаття найнижчий рівень фінансування харчування дітей у школах і садочках (хоч ці цифри і трошки виросли, та це не суттєво поліпшило ситуацію), а також не вистачає мережі закладів дошкільної освіти.

Одне слово, у місті є чимало речей, які потребують підтримки. Великі капіталовкладення потрібні комунальній сфері: на вирішення питань сміття, доріг і водоканалу. Саме в цю галузь слід залучати кошти, адже жодна з них не отримує адекватних абонентських платежів. Городянам варто дати якийсь план: ви своєчасно платіть, а ми будемо почергово вирішувати певні проблеми. Є різні механізми, і великі міста працюють за цими схемами. Безперечно, й вони стикалися з проблемами. Але, коли вони пройшли  шлях, то ми вже не мусимо йти тим же, а можемо спілкуватися з колегами, перебирати їхній досвід, відтак рухатися уперед.

Минув рік, як до влади прийшла нова команда, гадаю, за цей час уже всі освоїлися, і мер разом із депутатським корпусом повинен упоратися з поставленими завданнями.

Віктор Щадей, секретар Ужгородської міської ради:

– Бюджет ухвалювали в обмежені терміни й у чітко заданих рамках – згідно з формульними розрахунками Мінфіну. Тому наші можливості на щось вплинути були вкрай обмеженими. Однак за нами залишається право коригувати план соціально-економічного розвитку міста. Нагадаю, це стосується ремонтів, реконструкцій, благоустрою освітніх закладів, медицини, комунальної сфери. Тому, безсумнівно, протягом року вже в іншій, спокійній атмосфері, без поспіху, депутати вноситимуть свої зміни, щоб вирішити ті чи інші міські проблеми.

Зважаючи на вищесказане, щось оптимістичне про цьогорічний бюджет сказати не можу. Він такий, яким його можна було ухвалити в цей непростий період. Єдиний вихід – усі зусилля варто спрямувати на кілька напрямів.

Заробітна плата. Першочерговим є забезпечення виконання захищених статей, а саме – своєчасно виплачувати кошти працівникам бюджетної сфери – вчителям, лікарям, вихователям.

Бюджет розвитку. Він утворюється за рахунок продажу, приватизації та оренди міського майна. З нього фінансуються роботи з благоустрою міста (дороги, освітлення, озеленення, ремонти будинків), тому ми повинні подбати про те, щоб за своє майно місто отримувало максимальні кошти.

Контроль за використанням. Враховуючи, що грошей на вирішення навіть поточних міських проблем недостатньо, потрібно контролювати, щоб вони витрачалися якомога ефективніше. Щоб уникнути зловживань, усі витрати мають бути прозорими для жителів міста.

Переконаний, що, дотримуючись цих трьох правил, ми зможемо домогтися, щоб навіть цей бюджет послужився громаді й допоміг місту прожити 2012 рік.

Директор загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 5 з поглиб­леним вивченням французької та англійської мов, депутат Ужгородської міської ради Петро Кіндюх:

– Прийнятий бюджет Ужгорода на 2012 рік однозначно кращий для освіти міста, ніж минулорічний. Оскільки для потреб навчальних закладів передбачено виділити із загального та спеціального фонду разом 143 844 230 грн (минулого року  ця сума становила 113  288 685 грн). Нарешті збільшено денну грошову норму харчування учнів початкових класів і вихованців дитячих садків.

Окремою статтею виділено 400 000 грн на оздоровлення дітей, чого не було раніше. Також передбачено розпочати будівництво нової школи на 1000 місць і нового дитсадка на 200 малят у районі «Боздош».

На капітальні ремонти будівель, покрівель, систем опалення і каналізації, заміну вікон у школах і садочках плануються видатки у сумі 8 496,5 тис. грн. Важливо тільки максимально  освоїти ці кошти, оскільки 2011 року робіт у закладах освіти виконано, на жаль, набагато менше, ніж було заплановано.

Теги: бюджет

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати