Таке рішення стало результатом позапланової комплексної перевірки технічного стану «магістралі», або, як її називають відпочивальники, «дороги виживання». Однак це не завадило розпочатися цьогорічному зимовому лижному сезону на найвисотнішому українському курорті.
У нещодавньому коментарі заступник начальника ГУ з питань європейської інтеграції та туризму Закарпатської ОДА Олександр Марченко зазначив: власники туристичних комплексів збираються полагодити дорогу та взяти її на свій баланс. Вже вкладені певні кошти, і автошлях нині в ліпшому стані, ніж був минулої весни. (Нагадаємо, що Ясінянська селищна рада надала у лютому минулого року райдержадміністрації документи на виділення з держбюджету 3,5 млн грн на відновлювальні роботи на дорозі, яка була пошкоджена паводком 8–9 грудня 2010 року.)
Водночас пан Олександр зауважив, що дальше поліпшення покриття не омине й туристового гаманця. Найімовірніше, за проїзд цією дорогою вже з наступного року доведеться платити. «Що тут дивного? Таке вже давно практикують у європейських державах, наприклад у Німеччині. За проїзд автобаном без зайвих нарікань сплачуєте чималеньку суму», – каже п. Марченко.
Що ж, воно так. Однак шлях до курорту Драгобрат і близько не нагадує не лише автобан – більше скидається на суцільне бездоріжжя. До того ж не зрозуміло, ким і в якому розмірі будуть встановлюватися тарифи на проїзд і котрих категорій транспорту стосуватимуться.
Олександр Марченко, втім, зауважує: ГАЗ-66 з шипованими колесами і сьогодні без проблем доправляє туристів до підніжжя гори Стіг, де стоять підйомники. Разом із тим відомо: місцеві мешканці вміло користуються тим, що не в кожного гостя є приватний позашляховик і здирають чималенькі суми за перевезення туристів на своїх «уазиках» і «газиках». У майбутньому з відпочивальників ще зніматимуть плату й за проїзд власним авто. Себто не хочеш платити за «уазик» – плати за дорогу.
Олександр Марченко наголосив і на інших проблемах, що й нині актуальні на Драгобраті. Зокрема, це й брак схем розташування закладів відпочинку та єдиної карти всіх об’єктів, відсутність централізованого водопостачання й водовідведення, а також утилізації сміття. Над усуненням цих невиго́д доведеться також добряче попрацювати.
Софія Козак