Закарпатські села забезпечені централізованим водопостачанням лише на 14,5%

Варто зауважити, що вже тепер, на стадії будівництва, комплекс може слугувати певним еталоном раціональної й екологічно безпечної системи водоочищення. Так, зокрема, тут використано сучасні технології повної біо­фільтації (без хімії).

Кошти на спорудження об’єкта отримали з різних джерел фінансування. Долучили ґранти, гроші інвесторів із сусідніх європейських країн, місцевих бюджетів та дістали підтримку в рамках добросусідства зі Словаччиною. Кошторисна вартість будівництва І черги –  понад 5 млн грн. ІІ черга об’єкта «Водовідведення сіл Кінчеш, Коритняни, Часлівці» передбачає зведення головного колектору та вуличних і будинкових мереж каналізації. Потрібні для цього кошти залучають від населення, спонсорів і з бюджету.

Учасники виїзного засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові облради самі змогли побачити, як іде будівництво першої черги очисних споруд. Слід відзначити, що у ради на порядку денному було обговорення одної з найважливіших соціальних проблем нашої області – водозабезпечення й водовідведення у сільських населених пунктах Закарпаття.

Отож на базі Закарпатського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів зібралися перший заступник голови облради Володимир Заку­рений, заступник голови облради Андрій Сербайло, керуючий справами виконавчого апарату облради Михайло Попович, перший заступник ужгородського мера Віктор Трикур, міські голови, керівники районних рад, депутати обласної та Ужгородської районної рад. Провів засідання очільник облради Іван Балога.

Іван Іванович зазначив, що наразі таке будівництво, як у Часлівцях, не потягне жодна місцева казна. Амбітний проект дуже потрібний Закарпаттю. Сьогодні це перша ластівка на теренах України, після якої будуть й інші. Бо ж наші села забез­печені централізованим водопостачанням лише на 14,5 %, а водовідведенням – узагалі тільки на 0,5 %. За словами Івана Балоги, зокрема, органи місцевого самоврядування мають змінювати цю ситуацію. Адже багато залежатиме від того, наскільки активно влада на місцях шукатиме різноманітні джерела фінансування й залучатиме міжнародну технічну допомогу.

А голова Ужгородської районної ради Михайло Фединець розповів про досвід  здобуття європейських ґрантів, скерованих на реалізацію в районі концепції «Чиста вода». Депутати райради на короткострокову перспективу визначили це питання як пріоритетне. Проте він також зауважив, що саме місцева громада має бути ініціатором такого проекту.

Начальник управління ЖКГ облдержадміністрації Василь Романець розповів, що в області функціонує лише 37 сільських водопроводів. Із 2001 року Держводгосп розпочав реалізацію «Комплексної програми першочергового забезпечення сільських населених пунктів, які користуються привізною водою, централізованим водопостачанням на період 2001–2005 та прогноз до 2010 року». Проте за 2001–2010 роки заходи програми профінансовані лише на 18 % від потреби.

Покращити ситуацію, на думку Романця, можливо. Потрібно продовжити фі­нан­сування цієї програми й налагодити в повному обсязі асигнування з держбюджету іншої – «Питна вода Закарпаття» на 2006–2020 рр.». Також доцільно виділяти кошти із державної скарбниці на буріння артезіанських свердловин у селах області. Не менш важливо відкори­гувати місцеві програми «Питна вода» на 2006–2020 роки на предмет будівництва нових водопроводів та прискорити виготовлення проектно-кошторисної документації на спорудження централізованих систем водопостачання й водовідведення, реконструкцію теперішніх водогонів, каналізаційно-насосних станцій, які споруджені ще за часів Союзу.

Іван Балога зауважив, що без потужних інвестицій у систему водопостачання та водовідведення області зрушити питання з місця неможливо, тому в краї слід створити сприятливі умови для їх залучення.

«Наше ж завдання –енергійно долучатися до вирішення проблеми, а не лише чекати на кошти з держбюджету», – наголосив голова облради. Годиться створити таку систему водопостачання, яка б дозволила всім жителям мати якісну питну воду незалежно від розміщення населених пунктів. Наостанок Іван Балога зауважив, що нарада не випадково розглянула питання водозабезпечення й водовідведення в області, бо їхній стан, особливо в сільській місцевості, на низькому рівні. Тому голови райрад і мери прикладом трьох сільрад Ужгородського району вирішили підштовхнути інші сільські ради та громади стати ініціаторами розроблення проектно-кошторисних документацій, проектів для участі в міжнародних ґрантах та програм розвитку. Ухвалені на засіданні рекомендації скеровані на внесення змін до програм із питань водозабезпечення на рівні районів і області.

Теги: вода, водопостачання, села

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати