Цьогоріч на Закарпатті мають посадити 2025 га нових лісів

"Головна мета – привернути увагу до збереження нашої дикої природи, лісів у юного поколі¬ння. Висаджуємо нові дерева в кожному лісогосподарському підприємстві (а їх в області 19)", – каже головний лісничий області, перший заступник начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарств Ігор Коцур.

Нещодавно висаджували дерева на Берегівщині – в урочищі Чері-Лангодар, неподалік села Кідьош. До роботи залучили школярів із села Великі Береги. Вони тільки почали роботу, а загалом майже гектар нового лісу мають досадити лісники. Пристали до  акції й представники влади.

"Головна лісоутворювальна порода в багатьох низинних районах Закарпаття – дуб, – розповідає учням Ігор Коцур. – Вона цінна з економічного погляду і поширена на Берегівщині. А загалом основ¬ні породи наших "хащ" – бук, смерека, дуб та граб".

За словами головного лісника області, нині всі ділянки суцільного вирубування засаджені, там підростають нові дерева. Але реальний результат можна буде побачити лише через 4–5 років, коли молоді дубки піднімуться вище трави й ожини. Цього року на Закарпатті мають посадити 2025 га нових лісів. Найперше – складають проект лісових культур, який затверджують в обласному управлінні. Обов'язково тут слід мати на увазі, які дерева зростали на ділянці раніше. Якщо навколо бучина, мають саджати лише букові породи, якщо була діброва – лише дуб.

"Нехтування цими правилами може призвести до того, що нині відбувається у Воловецькому та Свалявському районах, – наголошує Ігор Несторович. – Там на місці букового лісу необачно посадили смереки. А це дерево, досягаючи 60–70-років, вже починає засихати... Хоча вік стиглості інших хвойних порід сягає в середньому століття, а дуба – цілих півтора. З проблемою засихання смерек нині стикнулися у Львівській області, майже у всіх Карпатах – навіть у Чехії та Словаччині. Про це мені повідомили закордонні колеги, вони теж стурбовані – ліс сохне!"

Як з'ясувалося, останнім часом почали всихати не лише похідні, а й корінні породи. Фахівці з багатьох країн досі не можуть остаточно визначити, у чому ж причина лиха. Наприклад, словацькі лісничі пов'язують цю ситуацію з глобальним потеплінням на планеті. Якщо коливання температур на 1–2 градуси для людини не відчутне, то для природи може обернутися трагічними наслідками.

"А основні проблеми лісового господарства на Закарпатті – це погано розбудована сітка доріг, – розповідає головний лісник області. – Серед негараздів відзначу й те, що в деяких районах почали зникати діброви – їх місце швидко займає граб та акація. Така ситуація, скажімо, на Виноградівщині – недогледіли лісники. А тепер маємо виправляти...".

Звісно триває й самовільне вирубування, крадіжки. Однак, за словами Ігоря Коцура, їх значно поменшало: наприклад, зафіксували, що 2003 року незаконно вирубали близько 13 тисяч кубометрів дерева, 2008-го – 5 тисяч, а цього – лише тисячу кубів у всій області. Більшість самовільних лісосік у гірських районах – Рахівському, Тячівському. Там місцеве населення потребує більше дров на зиму. І лісники кажуть, що намагаються йти людям назустріч – визначають місцевість, де можливе санітарне вирубування.

"Звісно, проблема є, але вже далеко не в тих розмірах, що раніше, – додає Ігор Коцур. – Наприклад, у Росії фіксується до 17 мільйонів кубів самовільних вирубувань щорічно. Завдають шкоди зелені браконьєри і в Польщі, Чехії, інших країнах Європи. У нас багато що змінилося після ухвалення досить жорстких штрафних санкцій. Так, платити треба залежно від діаметру дерева біля кореня – від 42 до 3109 гривень і більше за кожен дорослий екземпляр, а за всякий знищений  кущ чагарнику – 105 грн.

"Ясна річ, якщо людина спиляла сторічний дуб, то можна відкривати й кримінальну справу, – зазначає Ігор Несторович. – Однак спочатку слід довести вину браконьєра, навіть якщо його затримано на гарячому. А в суді це зробити досить важко. Хоча справ про самовільне вирубування розглядається чимало...".

"Самовільних лісосік на Берегівщині майже не трапляється, оскільки тримаємо з людьми контакт, і тепер селяни можуть запастися дровами на місці так званих рубок догляду", – каже Василь Григор'єв, старший майстер Боржавського лісництва № 3. Василь Іванович – старожил, працює в лісгоспі з 1972 року. Нині в його підпорядкуванні 1500 га й три майстри лісу – раніше їх називали лісниками. Каже, що зростає й популяція диких тварин – трапляються на Берегівщині косулі, борсуки, дикі кабани, багато зайців і фазанів. Проте дошкуляють екологічні негаразди. Скажімо, молоді паростки потерпають від мучнистої роси – це негативний вплив кислотних дощів.

Віктор Маринець, головний лісничий ДП "Берегівського лісогосподарства", розповідає, що на території району нещодавно створено й заповідну територію, в яку входить 250 га дубових лісів в урочищі Атак, де рубати дерева категорично заборонено. "Нині в районі працюють і наглядають за територією працівники аж 5 лісництв, – розповідає Віктор Васильович. – Раніше їх було всього два, однак вирішили за європейським стандартом подрібнити обшир, аби полегшити відстежування. Тепер на плечах кожного лісника набагато менше навантаження".

Робота простих лісників відповідальна й досить важка. Бо вони насамперед мають відповідати за всі негаразди на їхній ділянці. Здається, серед молоді охочих так працювати майже немає.

"Насправді маємо гідну зміну, – каже депутат облради Михайло Лакатош. – І виховуються майбутні майстри лісу в тому числі з наших постійних волонтерів. Ось, наприклад, Іштван Ковач нині навчається в профільному коледжі, а через кілька років вже  працюватиме в нашому господарстві".

Депутат обласної ради присідає на коліно й показує мо́лоді, як правильно утрамбувати землю навколо дубка. "На цьому гектарі плануємо дати доросле життя загалом 6500 саджанцям, – каже він. – Існує певна схема змішування порід – садимо три ряди дуба, один липи й один їстівного каштана. Останній потрібен для підгодівлі звіра – кабана, косулі, які живуть у цій місцевості".

А в розмові з Ігорем Коцуром пригадалося, що в наших сусідів, лісництві Підкарпатського воєводства в польських Бещадах, створений так званий "Медіальний ліс", де і я мав можливість посадити дерево. Цю ділянку спеціально заклали для працівників мас-медіа. А першим паростком став дубок Івана Павла ІІ. Чому б і нам на Закарпатті не створити таку ділянку, аби залучити пишу́чу братію до доброї справи?

"Пропозиція дуже цікава, – відповів головний лісник області. Єдина проблема – вільних, незаліснених ділянок вже майже немає. Однак, якщо бажання не зникне, щось неодмінно придумаємо..."

Осіння акція саджання молодняку на Берегівщині завершилася, всім волонтерам вручили грамоти й подарунки. А ще для них влаштували невеличкий пік¬нік на природі. Лісники сподіваються, що це покоління ніколи не буде нищити наше зелене багатство, не дасть цього робити й іншим, бо садило його власними руками...

Олександр Ворошилов, фото автора

Теги: ліси, лісник

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати