Там, де «роблять» погоду. На гірську метеостанцію «Плай» метеорологів доставляли... гелікоптером

Здавалося б, що незвичного у такому доволі спокійному, можна навіть сказати "нудному" занятті, як вимірювання температури повітря, тиску, хмарності, кількості опадів і тощо? Цікаво усе, якщо ці процедури проробляти на високогірній метеостанції, далеко від цивілізації.

Одна з трьох

На Закарпатті така – всього одна – метеостанція "Плай" на Воловеччині, а загалом в Україні – три. Дві інші розташовані на Франківщині (Чорногірський хребет) та у Криму (Ангарський перевал).

Дістатися високогірної метеостанції "Плай" не так уже й легко. Близько 3-ох годин на електричці з Ужгорода та ще стільки ж часу доволі крутого підйому на хребет. Адже розташована станція на висоті 1330 метрів у північній частині однойменної гори. Спершу підіймаємось лісосікою, згодом кущами й чагарниками, аж поки не потрапляємо на луки. Саме завдяки їм до тутешніх гір, як ні до яких інших, пасує епітет "м'які" – вони неначе згладжені килимом із трав та кущів чорниці. Скельних виходів на боржавських полонинах дуже мало, лінії хребта доволі плавні, хоча перепади висот тут відчутні. Тож зморені спусками-підйомами туристи радіють, натрапивши на цей шматочок цивілізації серед гір, біля якого можна перепочити й поповнити запаси води.

Високогірний об'єкт тут відкрили ще у липні 1968 року як метеостанцію. 10 років по тому, у листопаді 1978-го, його перепрофілювали у сніголавинну станцію "Плай". Після цього вона, окрім традиційних зведень про останню метеорологічну ситуацію, у зимовий період ще й повинна була передавати інформацію про стан сніжного покриву.

До речі, цікаво, що у 1969-1970 роках тут начальником загону працював... В'ячеслав Чорновіл. Це засвідчує відповідний пам'ятний знак, встановлений неподалік.

Площа метеостанції – 676 квадратних метрів. Вона обладнана різноманітними приладами, які відповідають об'єктам 2 категорії (перша – у всіх "звичайних", невисотних метеостанцій). Проте здалеку туристи ідентифікують цей високогірний об'єкт зовсім не за площадкою для спостережень, а за купою антен розміщеної поряд телевишки та радіорелейної дільниці "Укртелекому". Неподалік ще один стовп – це вже мобільні оператори облаштували свої передавачі.

На роботу – крізь 2-метрові замети

Навідуватися на майданчик для спостережень працівникам станції доводиться по 7 разів на добу, кожні 3 години. "Мусимо прокидатися і вночі, і за будь-яких погодних умов", – кажуть метеорологи. Зібрані дані оперативно, електронною поштою передають на Ужгород та Київ. "Влітку тут добре – природа, краса, а от взимку, коли все позамітає...", – не без сумної іронії хитає головою керівник вахти.

Начальник метеостанції "Плай" Іван Реблян пояснює, якими, часом вкрай важкими для роботи метеорологів, бувають погодні умови на горі Плай. "Наприклад, у багатосніжну зиму, здається, це було у 1998 році, протягом місяця працівників станції гелікоптером спускали на робоче місце. Сніг тоді сягав двометрової висоти, тож іншими видами транспорту туди дістатися було неможливо. В останні роки зими не такі сніжні, тож зазвичай половину шляху до станції метеорологи долають транспортом, половину – пішки на снігоступах". Проте й це не так просто.

"Буває, що невеликий "піший" відтинок шляху взимку після снігопаду доводиться долати й по дві-три години", – нарікають. Пригадують незвичний випадок десятирічної давнини, коли вже першого вересня на горі Плай випало 40 сантиметрів снігу!

Наразі ж у другій половині вересня на Плаю сонячно, цвітуть карпатські дзвоники, багато інших гірських квітів, можна досхочу наїстися яфини та журавлини, у лісі достигає запашна ожина. Проте прохолодний вітер усе ж нагадує, що надворі осінь. У горах вона відчувається гостріше. Вранці та вночі температура опускається нижче 10 градусів, отож удосвіта, виходячи на маршрут, нам довелося добряче померзнути. Вже згодом виявилося, що того ж ранку, 18 вересня, на горі Плай відбувалася операція порятунку групи із 7 студентів Львівської академії мистецтв та чотирьох гостей із Китаю. Двоє молодих людей, які сходили на полонину Плай, травмувалися, через що потребували негайної допомоги. Проте нам ані закарпатських еменесників, ані постраждалих студентів під час підйому зустріти не довелося...

Екстремальна метеорологія

Тиждень серед гір, хмар і полонин, а два – внизу, у Воловці, – такий графік роботи у працівників станції. У зимову пору на високогір'ї доводиться проводити й по два тижні поспіль. Там зустрічають різдвяні свята й Новий рік. Традиційно прикрашають ялинку і навіть запевняють, що сюди також навідується Дід Мороз.

Усього на "Плаю" працює 9 метеорологів. Щотижня на вахті чергують по двоє чоловіків, а взимку – по троє: двоє йдуть досліджувати снігозбори, лавинні ділянки, а один залишається на станції для передачі стандартних метеопоказників. У разі надзвичайних погодних умов, штормових попереджень, лавинонебезпечних ситуацій дані про них потрібно передавати ще частіше й оперативніше (часом навіть щодесять хвилин!). Для визначення ймовірності лавини працівникам станції необхідно виходити і в гори  – до снігозбірників. Непоодинокими є небезпечні ситуації, коли ймовірність підрізати лавину на крутосхилах Боржавського хребта є дуже високою. Тож морально працівники гірської станції мусять бути готовими до всього.

Цікавимось, чи не доводиться метеорологам у критичних ситуаціях виконувати ще й функції рятувальників. "Рятівні роботи не входять до посадових обов'язків працівників "Плаю". Звичайно, чисто по-людськи ми можемо вий¬ти на допомогу, зробити те, що в наших силах, – каже начальник метеостанції Іван Реблян. – Проте у нас немає спецобладнання, як у рятувальників, з усього – лише лижі та снігоступи. Тож важко сказати, що ми можемо повноцінно замінити гірських рятувальників чи МНС".

Людяні відлюдники

Що ж до людського ставлення, то в закарпатських гірських метеорологів із цим проблем і справді немає: підказати дорогу й час відправлення електрички, пригостити втомлених туристів гарячим чаєм чи кавою, допомогти з дровами та водою для готування обіду або й навіть у разі складних погодних умов пустити переночувати – співробітники станції навряд чи відмовлять вам  у таких незначних у долині, але вкрай важливих у горах послугах.

Сидячи за дерев'яним столиком біля приміщення "Плаю", смакуємо гарячий, свіжозаварений м'ятний чай. Просто перед очима краєвид неймовірно мальовничого Боржавського хребта з вершинами Великий Верх та Стій. До першої, ближчої, гори цілих 7 кілометрів, проте з подвір'я станції можна розрізнити людські фігурки, які рухаються на самій її верхівці. Сприйняття відстаней і масштабів раптом якось збивається. Тут, на затишному подвір'ї "Плаю", милуючись крутими схилами Боржави, неквапом вдивляючись, як хмари чіпляються животами за нерівності хребта, як здіймаються в небо парапланеристи, а мандрівники снують мурашками по гірських стежках, подумки переставляю "метеоролог" у списку романтичних професій на перше місце...

Наталія Тернавська

Теги: метеостанція, Плай

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати