Зміна вивіски та скорочення не позначаться на науковій роботі закарпатських біологів та селекціонерів

Утім іншої  перспективи в інституту у Великій Бакті, мабуть, і не було. Адже українська наука останнім часом практично ледь виживала – не вистачало коштів на нове обладнання, не кажучи вже про матеріальне забезпечення, а зарплати науковців були мінімальними...

Історія створення інституту АПВ почалася у 1946 році, коли на базі Кошіцької сільськогосподарської станції зробили Закарпатську державну дослідну станцію. Велика заслуга у цьому академіка, народного депутата, радника Президента з аграрних питань Василя Шепи, який став директором станції у кінці 1970-х.

Досі інститут АПВ пишається своїми безцінними кадрами – доктором біологічних наук Олегом Малиновським, селекціонерами Іриною Ковач та Надією Пилипчинець, знавцем виноградарства  та виноробства Наталією Гриценко, фахівцем у галузі тютюнництва Оленою Савіною та багатьма іншими науковцями. Практично це був єдиний заклад у Карпатському регіоні, де займалися  сучасними розробками агропромислового комплексу в галузі насінництва, овочівництва, тваринництва. Науковці були посередниками між селекціонерами і виробниками, безкоштовно консультували  фермерів з усієї України, пропонували їм найкращі сорти зернових...

Однак керівник інституту, кандидат економічних наук Марія Федорюк все-таки вважає, що не слід дуже драматизувати ситуацію: "Фермери, товаровиробники не залишаться без нашої кваліфікованої допомоги. У нас ще багато ідей і чимало нових можливостей".

За словами пані Марії, Інститут має 2,5 тисячі гектарів сільськогосподарських угідь, але з них близько 1,5 тисячі ріллі довгий час пустувало. Проте з цього року уклали угоди з новими партнерами, або як їх називають, "інвесторами" – з фермерськими господарствами "Новий рівень '2006" (1352 га) та "Фенікс" (247 га).
 
"Від зміни  вивіски насправді багато чого докорінно не зміниться. Мінус, що змушені  скорочувати кадри і залишимося без аспірантури", – каже  науковець.

Працівників скоротили переважно за рахунок  пенсіонерів. Адже з 1 жовтня  кандидати наук не зможуть  більше працювати і водночас отримувати наукову пенсію – це  вимоги за новою Пенсійною реформою.  Також скоротили докторів  наук, які працювали за сумісництвом, та кадри, які не мали відповідної освіти. "До 1 грудня в інституті має залишитися 77 осіб, хоча ще минулого року було 123 працівники", – розповіла Марія Федорюк.

Олександр Ворошилов

Теги: селекціонер, Бакта, агропромисловий

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати